Курс «2 Тимофія» · Тиждень 8 з 10
8Писання, яке робить мудрим
2 Тим. 3:10–17 · розділ IV «Залишайся в тому, чого навчився»
Час. 15–20 хвилин щодня, вівторок 40–45, п’ятниця 10–15 і тест. Ще 2–3 хвилини забирає читання розділу. І одного дня — час на те, щоб запросити свого Тимофія.
Мета тижня. Побачити, що Бог дав Писання, яке веде до Христа і готує до доброго діла, і цього тижня дати йому вирішити одне конкретне питання, де досі вирішували страх чи думка більшості.
Вірш на пам’ять.
«Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності…»2 Тим. 3:16
Дослівніше, для розуміння (не для заучування): «Усе Писання — Богом видихнуте і корисне…» (наш переклад).
Звичка місяця · тиждень 4 з 4. «Мій Тимофій» · покажи іншому: запроси свого Тимофія на групу або покажи йому РОСА так, щоб він пройшов її з кимось сам.
Свідок тижня. Іван Огієнко, український мовознавець. Вперше він запропонував перекласти Біблію українською 1921 року, а повну Біблію у своєму перекладі тримав у руках аж 1962-го; між цими датами були чужина, втрата роботи, смерть дружини і війна, якої рукопис міг і не пережити.
Лінія 2:2. Тимофій отримав Писання з рук бабусі й матері, а живий приклад віри — з життя Павла. Тепер твоя черга дати своєму Тимофієві не лише свої думки про Біблію, а саму Біблію і вміння читати її в світлі Христа.
Питання тижня. Павло знає, що скоро помре. Чому, щоб утримати учня, він спершу нагадує йому свій шлях, а тоді довіряє його Писанню? І як одна книга може і «зробити мудрим для спасіння», і підготувати людину так, щоб вона була «на всяке добре діло готова»? Відповідь складатиметься з днів, а в п’ятницю ти побачиш її цілою.
Понеділок · ВхідВід вінків до каміння15–20 хв
Пригадай. Минулого тижня ми бачили людей, які «мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (3:5). Чия це сила і чому її не можна підробити? Одним реченням, без підглядання.
Короткі відповіді до тесту тижня 7
- Пн. Чаклуни повторили лише обрис знаків, а коли Бог зробив те, що під силу тільки Йому, визнали: «Це – перст Божий!» (Вих. 8:15). Тож неправда може бути гучною, але має межу, яку ставить Бог, і це дає спокій триматися правди. Пастка: «тоді нічого не робимо», адже Павло велить ще й «Таких уникай».
- Вт. Список обрамлений любов’ю до себе і до задоволень замість Бога (3:2–4), тому вигляд благочестя (3:5) прикриває любов, що повернулася до себе. Сила — Божа (1:7) і живе в Христі (3:12), тож перевіряти себе варто не лише тим, що роблю, а й тим, що люблю. Пастка: «треба більше старатися» або «форма не потрібна».
- Ср. Бог не терпить зборів, коли руки в крові й слабших кривдять (Іс. 1:13–17), але сам кличе: «Тоді приходьте і розсудимось» (1:18); Ісус велить очистити спершу чашу всередині (Мт. 23:26). Вигляд без сили небезпечний, бо заспокоює совість і прикриває шкоду, а Бог відповідає не кращим обрядом, а запрошенням і очищенням у Христі. Пастка: «отже, зібрання неважливі».
- Чт. Ім’я Ісуса як формула не має сили, бо за ним немає живого зв’язку з Ним (Дії 19:15); силу видно там, де віруючі визнали вчинки і спалили дороге (19:18–20). Добра відповідь називає одну конкретну ділянку свого тижня. Пастка: «усе, що я люблю, погане».
- Пт · Що б ти відповів? Друг правий, що лицемірство є, і Павло та Ісус говорять про нього ще гостріше (3:5; Мт. 23:26). Але підробка свідчить про справжнє: варто чесно визнати свою частку і запросити дивитися на Христа, а не лише на людей. Пастка: «у нас таких немає» або повна згода.
- Пригадай і застосуй. Бог дає силу благочестя в Христі, ставить межу обманові і кличе прийти до Нього з правдою (3:5, 9; 1:7). Слово кличе принести Йому ділянку, де лише форма, і не давати влади тим, хто тримає вигляд. З тижня 3: сила береться з благодаті в Христі (2:1), а вигляд благочестя — спроба жити без неї. Пастка: відповідь лише про те, що робити мені.
- Обговоримо на групі. Ісус починає зсередини, але хоче, щоб і ззовні чаша була чистою (Мт. 23:26): форма не скасовується, а наповнюється. Допомагає чесність перед Богом і перед людиною, яка може сказати правду, і Слово, яке застосовують, а не лише слухають. Пастка: новий список правил замість Христа.
Двері. «Якщо Бог зі мною, то чому мені так важко? Мабуть, я щось роблю не так».
Що з цим не так: іноді труднощі справді кличуть нас чесно перевірити себе. Але сьогоднішня історія показує людину, яка робила саме те, чого хотів Бог, і за це її побили камінням. Страх каже «Бог тебе залишив», а Слово каже інше.
Молитва перед читанням. Згадай, що зараз найважче у твоєму тижні. Не пояснюй, просто назви це Богові. Тоді: «Відкрий мої очі, щоб я міг побачити дивовижні властивості Твого Закону!» (Пс. 119:18).
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім Дії 14:8–22.
Фон. Лістра — невелике місто в римській провінції Галатія, у глибині нинішньої Туреччини. Натовп там говорив своєю, лікаонською мовою (в. 11). Зевс — головний бог грецьких міфів, Гермес — його вісник. Перед Лістрою Павла й Варнаву вже вигнали з Антіохії і змусили тікати з Іконії (Дії 13:50; 14:5–6).
РОСА · Дії 14:8–22
Загубився? Три рухи: почути · відповісти · послухатися. Як це працює →
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Що люди Лістри хотіли зробити з Павлом і Варнавою спершу (вв. 11–13)? А що зробили через кілька віршів (в. 19)? Що Павло зробив, коли підвівся (в. 20)? Куди він повернувся і що сказав учням (вв. 21–22)?
«Господи, покажи мені, на чому тримався Павло, коли люди так швидко змінили думку».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, через Якого побитий Павло підводиться і йде зміцнювати учнів словами, що треба «через великі утиски ввійти до Царства Божого» (в. 22)?
«Ти — Бог, Який не обіцяє легкої дороги, але…»
Співрозмова. Де ти зараз вимірюєш Божу присутність тим, наскільки легко тобі живеться? Скажи Йому чесно.
«Господи, мені здається, що Ти далеко, бо…»
Що побачили інші Фі
Фі звертає увагу, що Павло міг би згадати свіжіші переслідування, які Тимофій бачив на власні очі, а згадує саме міста першої подорожі. Здається, він повертає Тимофія до самих початків його віри: такою дорога була від першого дня, тож не сходь із неї тепер (Фі, «1 and 2 Timothy, Titus»).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
«Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли завтра знову подумаю „мабуть, Бог мене залишив“, я прочитаю Дії 14:22 і скажу Йому, що мені важко».
Імена. Візьми наступні 2–3 імені зі свого списку. Молись: «Господи, Ти тримаєш тих, кого люди то хвалять, то кидають. Тримай і ___». Людина зі списку не проєкт. Якщо ти на службі чи вдома з малими дітьми, достатньо одного імені на день.
Звичка місяця · тиждень 4 з 4: покажи іншому. Три тижні ти проходив РОСА зі своїм Тимофієм, а коли не виходило, молився за нього. Цього тижня останній крок звички: дай йому змогу йти далі без тебе. Запроси його на зустріч групи або покажи, як пройти РОСА, щоб він спробував зробити це з кимось іншим. Так звичка переходить від тебе до наступної людини, як у 2:2.
Суть дня · Від вінків до каміння
Учора на роботі тебе хвалили за вдалий проєкт, а сьогодні той самий керівник при всіх звинувачує тебе в чужому провалі. Людська прихильність міняється швидко. Буває, що за один день.
У п’ятницю ми зупинилися на словах «Ти ж пішов слідом за моїм вченням, поведінкою, постановою…» (3:10). Павло щойно описав людей, які мають вигляд благочестя і противляться правді (3:1–9). Тепер він повертається до Тимофія і нагадує, що той бачив у його житті. Серед іншого він згадує міста своєї першої подорожі, і останнє з них — Лістра (3:11). Сьогодні ми підемо туди разом із Лукою.
Павло проповідує, і чоловік, кульгавий від народження, встає і йде (14:8–10). Натовп кричить, що боги зійшли до людей. Варнаву називають Зевсом, Павла Гермесом, а жрець Зевса веде до брами биків із вінками для жертви (14:11–13). Апостоли роздирають одяг і ледве вмовляють людей не приносити їм жертви: вони такі самі люди і прийшли з доброю звісткою, щоб ті навернулися до живого Бога (14:14–18, переказ).
А потім приходять юдеї з Антіохії та Іконії і переконують той самий натовп. Павла б’ють камінням і витягають за місто, думаючи, що він мертвий (14:19). Від вінків до каміння — кілька віршів. Більшість у Лістрі двічі змінила думку про Павла. Боже слово про нього не змінилося.
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Чому, на твою думку, Павло повертається туди, де його ледь не вбили, і говорить новим учням не «тепер буде легше», а про утиски?
Лука пише коротко: коли учні оточили Павла, він підвівся і ввійшов у місто, а наступного дня пішов далі (14:20). Згодом він повертається тими самими містами, щоб зміцнювати учнів і кликати їх триматися віри, і каже їм, що «через великі утиски» належить ввійти до Царства Божого (14:22). Здається, він не хотів, щоб їхня віра трималася на успіху. Якби вони повірили тому, що апостолам усе вдається, перше ж каміння розбило б таку віру. Павло дає іншу опору: утиски не доводять, що Бог покинув. Це дорога, якою Його люди йдуть до Царства, і власні рани Павла показували, що це не порожні слова.
Цією дорогою першим пройшов Христос. Після воскресіння Він сам пояснював учням, що мусив постраждати і так увійти в Свою славу (Лк. 24:26, переказ). Учні в Лістрі йшли за Ним.
А де в цій історії Тимофій? Лука не каже, чи він бачив той день. Ми зустрічаємо його в Лістрі пізніше, коли Павло приходить туди знову: він уже учень, і брати добре про нього свідчать (Дії 16:1–2, переказ). Тож навіть якщо він не стояв у натовпі, про той день в місті знали. Коли саме Тимофій повірив, текст мовчить, тож і ми не вигадуватимемо.
Запиши в зошит · Спробуй здогадатися 1 хв
Завтра Павло, прощаючись із Тимофієм, перелічить, що той бачив у його житті, і згадає Лістру. Як ти думаєш, навіщо наставникові нагадувати учневі про каміння, а не лише про добрі дні? Одним реченням. Завтра перевіриш у тексті.
Основна істина дня. Люди то хвалять, то б’ють, але Бог підводить Своїх і веде їх до Царства тією дорогою через утиски, якою першим пройшов Христос.
Свідок тижня: Іван Огієнко
Іван Огієнко (1882–1972) — український мовознавець і викладач. Після поразки Української Народної Республіки він опинився у вимушеній еміграції в Польщі й там далі викладав та працював з українською мовою. Йому було важливо, щоб українець міг сам читати Писання, а не лише чути про нього: у своєму перекладі він дбав навіть про наголоси й примітки. Згодом він став православним митрополитом Іларіоном; у курсі ми дивимося не на його церковні погляди, а на працю, яка відкрила людям Писання.
Джерело: Енциклопедія України; Микола Тимошик, «Лишусь навіки з чужиною…».Два питання дня
У тестЛюди в Лістрі спершу хотіли принести Павлові жертву, а потім побили його камінням, і все ж він повернувся до учнів із словами, що «через великі утиски» належить ввійти до Царства Божого (Дії 14:22). Чому, на твою думку, Павло не ховав від нових учнів, що дорога буде важкою? І що це змінює, коли тобі важко, хоча ти робиш те, що правильно? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЧия прихильність тобі зараз найважливіша? Одне ім’я чи слово.
Вечір. Перед сном: дякую за одну річ дня → визнаю, де схибив → приймаю прощення в Христі → прошу сили на завтра. Хвилина, не більше.
Вівторок · Глибокий деньEMOI на 2 Тим. 3:10–1740–45 хв
Якщо сьогодні зовсім немає часу — зроби РОСА на уривок.
Пригадай. Вірш минулого тижня: «які мають ___ благочестя, але ___ його відреклися. Таких ___» (3:5). Скажи з пам’яті. Сьогодні Павло покаже, де лежить та сила, якої ті люди відреклися.
Двері. «Біблію я з дитинства знаю. Нового мені там уже нічого не скажуть».
Що з цим не так: знати Писання змалку — великий дар, і сьогодні Павло прямо про нього згадує. Але він не дає Тимофієві спертися на давнє знання: Писання веде далі, до віри в Христа і до доброго діла. Досвід каже «я вже знаю», а Слово ще має що сказати.
Молитва перед читанням. Згадай людину, від якої ти вперше почув щось із Біблії. Подякуй за неї Богові. Тоді: «Відкрий мої очі…» (Пс. 119:18). Усю дорогу помічай, де текст тебе зупиняє, і кажи про це Йому.
Фон. Міста, які Павло називає в в. 11, лежали на шляху його першої подорожі, у рідних краях Тимофія (Дії 13–14; 16:1). Його мати була юдейкою, яка увірувала (Дії 16:1), тож «Святе Писання» його дитинства — це книги, які ми називаємо Старим Завітом. Новий Завіт тоді ще писався.
Слова і імена. Пішов слідом (в. 10) — не лише знав, а уважно простежив і жив так само. Постанова (в. 10) — мета, якій підпорядковане життя. Довготерпіння (в. 10) — терпіння до людей; витривалість — до обставин. Благочестиво (в. 12) — життя, звернене до Бога. Шахраї (в. 13) — ошуканці, шарлатани. Богонатхненне (в. 16) — про це слово сьогодні поговоримо окремо. Божа людина (в. 17) — так у Старому Завіті називали Божих посланців, зокрема Мойсея та Іллю.
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім уривок 3:10–17 ще раз, вголос і повільно. Зверни увагу, де двічі звучить «Ти ж».
Загубився? Три рухи: почути · відповісти · послухатися. Як це працює →
Що написано? 6–7 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Знайди обидва «Ти ж» (вв. 10 і 14). Після яких людей вони стоять? Випиши дев’ять речей із вв. 10–11, за якими Тимофій «пішов слідом». Що з них стосується слів, а що життя? Що зробив Господь (в. 11)? Що чекає на тих, хто бажає жити благочестиво (в. 12), і на шахраїв (в. 13)? Який наказ стоїть у в. 14? Що Тимофій знає «змолоду» і що це може (в. 15)? Для чого це корисне і навіщо (вв. 16–17)? Чесно: що з цього ти вже знав і звідки?
«Господи, я чув ці слова багато разів. Дай побачити в них те, що Ти говориш мені сьогодні».
Після своєї спроби
Перше «Ти ж» стоїть одразу після людей, які противляться правді (3:8–9), друге — після шахраїв, які «матимуть успіх у злому» (3:13). Тимофій має йти іншою дорогою. Перелік у вв. 10–11 починається з «вченням», а далі йде життя: поведінка, любов, витривалість і нарешті переслідування. Павлове вчення мало видиме життя. Головний наказ уривка — «тримайся» (в. 14). Писання Тимофій знає змолоду, і воно «може тебе зробити мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа» (в. 15). Воно «богонатхненне й корисне» для чотирьох речей, «щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова» (вв. 16–17). Божу дію видно і в житті Павла («Господь від усіх мене визволив»), і в самому Писанні, яке походить від Бога. Перевір понеділковий прогноз: Павло згадує каміння, бо разом із ним Тимофій бачив і те, що «Господь від усіх мене визволив» (в. 11). Учень мав знати і ціну, і Того, Хто тримає.
Питання до тексту 8–10 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Запиши одне-два власні питання до уривка і можливі відповіді. Якщо не знаєш, з чого почати: хіба не нескромно ставити себе за приклад? Як «Господь від усіх мене визволив» поєднати з тим, що Павло чекає смерті (4:6)? Що робити зі словами «всі… будуть переслідувані», якщо тебе ніхто не переслідує? Від кого саме Тимофій навчився (в. 14)? Що означає «богонатхненне»? Хто така «Божа людина» і чи можна бути «досконалим»?
«Господи, де мені варто зупинитися довше, ніж я звик?»
Після своєї спроби: чотири рухи уривка
3:10–11. Пам’ятай, що ти бачив.
«Ти ж пішов слідом» — це дієслово означає не лише знати, а уважно простежити й жити тим самим; Лука вживає його, коли пише, що все ретельно дослідив (Лк. 1:3). Павло ставить поруч вчення і життя. Це не вихваляння: наставник, чиє життя майже скінчилося, показує учневі, що за його вченням стояло життя, і за нього платили. А кульмінація не в Павловій витривалості: «Цих переслідувань я зазнав, та Господь від усіх мене визволив». Визволення прийшло не замість каміння, а після нього. Віра передається не лише словами, а й життям, у якому видно, як Господь тримає Свого слугу серед болю.
3:12–13. Не плутай ціну з поразкою.
Зі свого досвіду Павло робить правило: «всі, хто в Ісусі Христі бажає жити благочестиво, будуть переслідувані». Це не дві категорії християн, звичайні і герої, а звичайна дорога тих, хто живе в Христі. Текст не каже, що кожного чекає однакова міра, і не робить з усякої критики переслідування за віру. Поруч стоять шахраї, які «матимуть успіх у злому»: їхній поступ — рух вниз, бо вони обманюють і самі обмануті. Для Тимофія в Ефесі це звучало тверезо: успіх лжевчителів не доводить їхньої правоти. Ціна вірності не означає, що Бог тебе залишив, а успіх обману не означає, що правда програла.
3:14–15. Тримайся того, чого навчився.
Друге «Ти ж» веде до головного наказу: «тримайся», тобто залишайся, не йди звідси. Підстав дві. Перша — ти знаєш, «від кого ти навчився». У грецькому тексті тут множина: від яких людей. Тимофія вчили Павло, а ще раніше бабуся Лоїда і мати Євникія (1:5). Друга — він знає Писання змолоду, буквально від немовляти. Але дивись, чого воно вчить: воно робить мудрим для спасіння «через віру в Ісуса Христа». Для Тимофія, який скоро втратить наставника, це означало: Павла не буде, а Писання лишиться. Писання робить мудрим не тим, що його знаєш напам’ять, а тим, що веде до віри в Христа.
3:16–17. Писання від Бога — для доброго діла.
Слово тижня: «богонатхненне» в оригіналі — «теопне́встос» (Богом видихнуте). Стотт пояснює: це слово каже не про те, що Бог «вдихнув» щось у готові людські книги, а про те, що Писання «видихнув» сам Бог: воно постало з Його подиху (Стотт, «The Message of 2 Timothy»). Людські автори при цьому писали своїми словами й у своєму стилі, а як саме це відбувалося, Павло не пояснює: він називає джерело. Саме тому, що Писання від Бога, воно «корисне»: навчає правди, докоряє за хибу, виправляє і виховує. Мета ж не в знаннях: «щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова». «Досконала» тут значить не безгрішна, а придатна до своєї праці; останнє слово вірша в оригіналі споріднене з ним і означає «споряджена». Писання споряджає того, хто дає йому себе навчати й виправляти, а не того, хто лише захищає його авторитет.
Що побачили інші Фі
Фі наголошує, що Писання саме собою не спасає: «спасіння не в самому Писанні, а лише тоді, коли його розуміють як те, що вказує на Христа» (наш переклад). Для Павла, пише він, спасіння завжди через віру в Христа Ісуса (Фі, «1 and 2 Timothy, Titus»).
Головна думка 3 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Закрий текст. Що Павло хотів сказати Тимофієві цими вісьмома віршами? Одне речення, до 20 слів. Які вірші несуть цю думку найчіткіше?
«Ти даєш Тимофієві не нову ідею, а…»
Після своєї спроби
Тримайся того, чого навчився: Бог дав Писання, яке веде до спасіння через віру в Христа і готує до доброго діла. Слова в тебе можуть бути інші. Порівняй: чи є в твоєму реченні і дієслово «тримайся», і те, що робить Бог? Найчіткіше цю думку несуть вв. 14–17.
Як свіжо тут відкривається Бог 3–4 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Постав поруч в. 11 і в. 16. Що Бог зробив для Павла і що Він дав Тимофієві? Чому важливо, що Писання походить від Бога, а не лише від мудрих людей? Що з цього правда на всі часи? І одне слово про себе: це мене тішить, дивує, вабить чи лякає?
«Так ось Ти Який: Ти не лише тримав Павла, Ти ще й…»
Після своєї спроби
Бог тут — Господь, Який визволяє (в. 11). Він не обіцяє, що каміння не полетить, але підводить Свого слугу і веде далі. І Він — Бог, Який говорить. Писання вийшло з Його уст, як подих (в. 16), тож у ньому до нас звертається Він сам, а не лише люди, які колись про Нього думали. Говорить Він не для того, щоб ми більше знали: Його слово веде до спасіння в Христі (в. 15) і готує до доброго діла (в. 17). І Він не лишає учня самого, коли наставник відходить: Павло скоро помре (4:6), а Боже слово лишиться. Правда на всі часи: мені не треба вгадувати, Який Бог і чого Він хоче, бо Він сказав. Це водночас тішить і тверезить: те, що сказав Бог, має право виправляти й мене.
Де тут Христос 3 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Ім’я Ісуса Христа в уривку звучить двічі. Знайди обидва місця. Що в кожному з них відбувається «в Ньому» чи «через Нього»?
«Ісусе, Писання, яке я тримаю в руках, веде до Тебе, бо…»
Де тут Христос
Благочестиве життя — це життя «в Ісусі Христі» (в. 12): не наш проєкт, а належність Йому. Тому переслідування й не дивні: світ так поводився з Ним самим. А в в. 15 Павло ставить Христа в центр Писання: воно робить мудрим для спасіння «через віру в Ісуса Христа». Книги, які Тимофій чув змалку, обіцяли Месію; Він прийшов і через хрест «знищив смерть» (1:10). Читати їх без Нього — це добре знати карту і так і не прийти туди, куди вона веде. І ще: Господь, Який визволив Павла (в. 11), — найімовірніше, сам Христос, Той, Хто пізніше «став при мені й підкріпив мене» на суді (4:17). Писання веде до Особи, а не до мудрості самої по собі.
Що побачили інші Келлер
Тім Келлер — нью-йоркський пастор, чиє вчення про благодать і серце дуже близьке до пуританського. До цього уривка він пише, що Писання і його вивчення не самоціль, а засіб, і додає: «Наша головна мета не має бути в тому, щоб освоїти Писання, а щоб Писання оволоділо нами» (Келлер, «Вивчення Другого послання до Тимофія»).
Серце відповідає 5–6 хв
Чотири дії Писання · Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Візьми один вірш уривка, який тебе сьогодні зачепив (якщо не знаєш, візьми 3:14). Спитай його чотирма словами з 3:16 і запиши по рядку. Чого цей вірш мене навчає? У чому він мені докоряє? Що він хоче виправити? До чого він мене виховує, тобто яку звичку хоче в мені виростити? Не на кожне питання буде відповідь: різні місця Писання діють по-різному. Те, що запишеш, і стане твоєю молитвою.
Тепер одним словом: що в тобі зараз відгукнулося — подяка, покаяння чи довіра? Потім молитва, вголос або в зошит:
«Господи, дякую, що Ти не лишив мене вгадувати, Який Ти: Ти сказав (3:16). Ти навчаєш мене, що ___. Визнаю, що Твоє слово докоряє мені за ___, і я не хочу захищатися. Виправ у мені ___.
30 секунд тиші. Що Ти показуєш мені зараз?
Виховуй мене в праведності: нехай ___ стане моєю новою звичкою. Дякую, що Писання веде мене до Ісуса Христа (3:15), а Він тримає мене, як тримав Павла (3:11)».
Рядок плачу. Якщо Слово зараз здається сухим, а молитва порожньою: «Боже, я читаю, і нічого не відбувається. Мені ___. Але Твоє слово від Тебе. Говори до мене, навіть коли я нічого не відчуваю».
Якщо ти ще шукаєш«Якщо ця книга справді від Тебе, покажи мені в ній Ісуса так, щоб я зрозумів, хто Він».
Крок 2–3 хв
Запиши в зошит · Застосуй
Візьми те, що сильніше зачепило тебе в чотирьох діях, і дай Писанню вирішити це цього тижня. «Коли ___, я ___».
Наприклад:
- «Коли в четвер на нараді захочеться промовчати про свою помилку, я скажу правду, бо саме за це сьогодні докорило мені Слово».
- «Коли ввечері захочеться відкласти Біблію на завтра, я прочитаю хоча б кілька віршів і запишу одне речення, якого вони мене навчили».
Лінія 2:2. Розкажи своєму Тимофієві одну річ, яку цього тижня Писання виправило в тобі. Так він побачить, що Біблія не лише вчить інших, а й міняє того, хто веде.
«Господи, я цього сам не витягну, будь зі мною о ___». Увечері чесно скажи собі: так чи ні? Якщо ні, напиши Йому один рядок, без самокарання, і спробуй завтра.
Якщо ти ще шукаєшТвій крок — прочитати Ів. 20:30–31 і записати, навіщо, за словами Івана, написано його книгу. Запитай про це людину, яка тебе запросила.
Свідок одним рядком. Переклад Огієнка не був справою однієї людини: текст роками перевіряла комісія Біблійного товариства, до якої входили й протестантські пастори різних церков.
Джерело: Брехуненко і Стародуб, «Пам’ятки» 7; Тимошик, «Лишусь навіки з чужиною…».Імена. Наступні 2–3 імені зі списку: «Твоє слово може зробити мудрим для спасіння. Відкрий його для ___».
Звичка місяця. Виріши вже сьогодні, як саме запросиш свого Тимофія: на зустріч групи чи на РОСА з кимось іншим. Напиши йому одне повідомлення. Галочка.
Два питання дня
У тестПавло нагадує Тимофієві своє життя (3:10–11), а тоді велить триматися навченого і називає Писання, яке «може тебе зробити мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа» і яке «богонатхненне й корисне» (3:15–16). Чому Писання може те, чого не може навіть найкращий наставник? І що це змінює в тому, як ти читаєш Біблію цього тижня? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЯка з чотирьох дій Писання тобі зараз найпотрібніша? Одне слово.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. І чесне «так чи ні» до свого кроку.
Середа · Світло з інших місцьМудрість для простодушних15–20 хв
Пригадай. Вірш тижня 4: «якщо ми ___, то Він залишиться ___, бо Себе ___ не може» (2:13). Скажи з пам’яті. Бог вірний навіть тоді, коли ми слабкі, і сьогодні побачиш, що ця вірність говорить до нас словами.
Двері. «Головне — вірити серцем. А Біблію хай читають богослови».
Що з цим не так: віра справді живе в серці, і Бог дивиться на серце. Але сьогоднішній псалом каже, що Боже слово саме для простих людей: воно «навчає мудрості простодушних». Думка більшості каже «це не для мене», а Слово каже «саме для тебе».
Молитва перед читанням. Пригадай місце з Біблії, яке колись дало тобі сил, і подякуй за нього. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім Псалом 19. Ів. 5 і Лк. 24 цитуються в суті дня.
Фон. Псалом 19 має дві половини. У першій небо без слів розповідає про Божу славу, у другій Бог говорить словами свого Закону. «Закон» тут — не лише заповіді, а все Боже навчання. В різних українських Бібліях нумерація віршів цього псалма трохи відрізняється; ми йдемо за Сучасним перекладом.
РОСА · Псалом 19:8–12
Загубився? Три рухи: почути · відповісти · послухатися. Як це працює →
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Випиши всі назви, якими Давид називає Боже слово у вв. 8–10, і що кожна з них робить для людини. З чим він порівнює його цінність (в. 11)? Що воно дає слузі (в. 12)?
«Боже Давидів, відкрий мені, що Твоє слово робило для Давида і що хоче зробити для мене».
О · Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, про слово Якого Давид каже: «Господнє свідчення вірне, — навчає мудрості простодушних» (в. 8)?
«Ти — Бог, Який говорить так, що навіть…»
С · Співрозмова. Як ти читаєш Біблію: як людина, якій потрібна мудрість, чи як той, хто вже все знає? Скажи Йому чесно.
«Господи, я хочу бути простодушним перед Тобою, але…»
Що побачили інші Фі
Фі вважає, що Павлові слова «може тебе зробити мудрим» (2 Тим. 3:15), ймовірно, перегукуються саме з цим псалмом у грецькому перекладі, яким користувалися перші християни: там Боже свідчення робить мудрими простих. Так Павло ставить цю мудрість проти безумства й обману лжевчителів (Фі, «1 and 2 Timothy, Titus»).
Амінь ділом. Той самий крок, що ти записав у вівторок.
Запиши в зошит · Уточни
«Коли буде ___, я зроблю ___». Чи видно в ньому, що вирішує Слово, а не настрій чи думка інших? Чи є там час і місце?
Імена. 2–3 імені зі списку: «Твоє свідчення вірне і робить мудрими простих. Нехай воно дійде до ___».
Звичка місяця. Якщо ти вже домовився зі своїм Тимофієм, помолися, щоб зустріч групи чи РОСА без тебе стали для нього радістю, а не обов’язком. Якщо ще ні, напиши йому сьогодні. Галочка.
Суть дня · Мудрість для простодушних
Павло пише, що Писання «може тебе зробити мудрим для спасіння» (3:15). Звідки в нього така певність? Він виріс на тих самих книгах, що й Тимофій, і вони самі говорять про себе саме так.
Давид: слово, яке робить простих мудрими. У Псалмі 19 небо свідчить про Бога без слів (вв. 2–4, переказ). Але щоб знати Його ближче, потрібне слово: «Господній Закон бездоганний, — він укріплює душу. Господнє свідчення вірне, — навчає мудрості простодушних» (в. 8). Простодушний тут — не дурний, а відкритий: той, хто ще не вміє розрізняти і легко дає себе обдурити. Боже слово не вимагає від нього бути мудрим заздалегідь. Воно його мудрим робить. Давид порівнює це слово з найчистішим золотом і медом (в. 11, переказ).
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Чим мудрість, яку дає Писання, відрізняється від просто великої кількості знань?
Знання можна накопичити і лишитися тим самим. Мудрість у Біблії — це вміння жити перед Богом: бачити, де правда, і обирати її. Тому в псалмі вона йде поруч із покаянням: наприкінці Давид просить очистити його від прихованих гріхів і щоб слова його уст були до вподоби Богові (вв. 13–15, переказ).
Ісус: можна досліджувати і не прийти. Ісус говорить із юдейськими провідниками, які знали Писання краще за всіх: «Дослідіть Писання! Адже ви думаєте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене» (Ів. 5:39). І додає: «Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя» (5:40). Тут проходить межа. Можна знати текст і не прийти до Того, про Кого він. Саме тому Павло не зупиняється на «зробити мудрим для спасіння», а додає «через віру в Ісуса Христа».
Воскреслий Ісус: ключ до всього Писання. Увечері після воскресіння Ісус йде дорогою з двома засмученими учнями. Починаючи від Мойсея і пророків, Він пояснює їм те, що в усьому Писанні сказано про Нього (Лк. 24:27, переказ). Ті самі книги, які Тимофій чув змалку, свідчать про Христа, і в Ньому відкриваються до кінця.
Ці тексти не тотожні. Давид хвалить Закон, яким Бог веде Свій народ, і ще не знає імені Ісуса. Ісус у Івана 5 викриває людей, які знають Писання, але не приходять до Нього. Лука показує, як воскреслий Христос сам відкриває учням зміст Писання. Павло збирає це в одному реченні: Боже слово робить мудрим, але ця мудрість — для спасіння «через віру в Ісуса Христа».
Основна істина дня. Боже слово робить мудрими простих людей, бо веде їх до Христа; без віри в Нього можна знати Писання і не мати життя.
Важке місце: «Господь від усіх мене визволив». А якщо мене не визволив?
Питання. Павло пише: «Цих переслідувань я зазнав, та Господь від усіх мене визволив» (3:11). А я молився, і біда не минула. Або людина, за яку молилася вся церква, померла. Значить, нам бракувало віри?
Хибна відповідь, яку іноді чуємо. «Якби ви вірили сильніше, Бог би визволив». Або навпаки: «Це стосується лише Павла, нам такого не обіцяно».
Що каже текст. Павло пише це не з волі, а в кайданах, і трохи далі каже, що «настає час мого відходу» (4:6). Визволення в Лістрі прийшло не замість каміння: його побили, а Господь підвів. І вже наступний вірш попереджає, що всі, хто живе благочестиво, «будуть переслідувані» (3:12). Тож «визволив» не означає «зі мною нічого злого не сталося». Наприкінці листа Павло бачить далі: Господь мене «спасе для Свого Небесного Царства» (4:18). Божа вірність не вимірюється лише тим, чи людина вижила. Текст не дозволяє казати родині, яка втратила близького, що їй бракувало віри. І він не забороняє дякувати Богові за кожне справжнє визволення.
Якщо важко. Якщо ця тема торкається твоєї втрати і не відпускає, не залишайся з нею сам. Поговори з людиною поруч: лідером групи або пастором.
Свідок тижня: п’ятнадцять років чекання
Уже 1921 року, у вимушеній еміграції, Огієнко звернувся до Британського і закордонного біблійного товариства з пропозицією перекласти Біблію українською. Угоди тоді не уклали. У 1932 році він утратив посаду у Варшавському університеті під час антиукраїнської кампанії і далі працював як незалежний учений. Лише 1 квітня 1936 року товариство підписало з ним угоду про переклад повної Біблії; 1937 року вийшли Євангелії, а 1939-го — Новий Завіт із Псалтирем. Від першої пропозиції до угоди минуло п’ятнадцять років.
Джерело: Тимошик, «Лишусь навіки з чужиною…»; Брехуненко і Стародуб, «Пам’ятки» 7; Енциклопедія України.Обговоримо на групі
Ісус каже людям, які добре знали Писання: «вони свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя» (Ів. 5:39–40). Як, на твою думку, віруюча людина сьогодні може багато читати Біблію і водночас не приходити до Христа? І що допомагає читати так, щоб приходити? Подумай сам, а поговоримо на зустрічі.
Два питання дня
У тестДавид каже, що Господнє свідчення «навчає мудрості простодушних» (Пс. 19:8), а Ісус говорить знавцям Писання: «вони свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя» (Ів. 5:39–40). Як ці місця пояснюють, чому Писання робить мудрим для спасіння саме «через віру в Ісуса Христа» (2 Тим. 3:15)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, як ти відкриваєш Біблію? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЩо допомагає тобі читати Біблію як «простодушному», а що заважає? Одне слово на кожне.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
Четвер · У житті«Чи так воно є?»15–20 хв
Пригадай. Як звучить грецьке слово тижня з 3:16 і що воно означає? Чому це не те саме, що «надихає»? З пам’яті, одним реченням.
Двері. «Мені так сказав пастор. Значить, так і є».
Що з цим не так: довіряти своїм наставникам добре, Павло й сам нагадує Тимофієві, від кого той навчився (3:14). Але сьогодні ми побачимо людей, яких Лука хвалить за те, що вони перевіряли Писанням навіть Павла. Авторитет каже «повір мені», а останнє слово за Словом.
Молитва перед читанням. Пригадай одну думку про Бога чи про життя, яку ти колись прийняв лише тому, що так кажуть усі. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім Дії 17:1–12.
Фон. Солунь і Верія — міста в Македонії, на півночі нинішньої Греції. Синагога — дім зібрань, де юдеї щосуботи читали і пояснювали Писання. Ці самі Писання змалку знав і Тимофій: книги, які ми називаємо Старим Завітом.
РОСА · Дії 17:10–12
Загубився? Три рухи: почути · відповісти · послухатися. Як це працює →
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Чим верійці відрізнялися від тих, що в Солуні (в. 11)? Як вони прийняли слово і що робили щодня? Що з цього вийшло (в. 12)?
«Господи, навчи мене слухати з довірою і перевіряти Твоїм словом».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, слово Якого стає мірилом навіть для апостола, а люди, які досліджують «щодня… Писання, чи так воно є» (в. 11), приходять до віри (в. 12)?
«Ти — Бог, Чиє слово не боїться…»
Співрозмова. Яку думку, що зараз керує твоїм рішенням, ти ніколи не перевіряв Писанням? Назви її Богові.
«Господи, я досі вирішую ___ так, як…»
Що побачили інші Лі
Лі пише, що слово «тримайся» в 2 Тим. 3:14 — те саме, яким Ісус говорив про тих, хто перебуває в Його слові (Ів. 8:31). Йдеться не лише про правильні погляди, а про те, щоб жити в тому, чого навчився. А до в. 17 він додає: шкода, коли християнин виявляється неготовим до справи, хоча засіб підготовки весь час у нього під рукою (Лі, «1, 2 Timothy, Titus»).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Твій крок з вівторка або новий: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли в суботу побачу в стрічці „християнську“ пораду, яка мене зачепить, я спершу знайду, що про це каже Писання, і лише тоді надішлю її іншим».
Імена · крок свідчення. Молитва за 2–3 імені: «Твоє слово відкрило серця у Верії. Відкрий і серце ___». Минулого тижня ти розповідав одній людині свою історію на 60 секунд. Цього тижня наступний крок: запропонуй одній людині зі свого списку помолитися за неї. Наодинці, в розмові чи в повідомленні, спитай: «Можна я за тебе помолюся? За що саме?» Якщо людина погодиться, помолися коротко одразу своїми словами або пообіцяй молитися і через кілька днів спитай, як воно. Це не виступ і не свідчення перед групою, а турбота про одну людину. Щодня цього тижня особливо молися за неї, проси в Бога нагоди і шукай її сам: за кавою, в дорозі, у телефонній розмові. Якщо ти на службі чи далеко, напиши це питання в повідомленні. Не вийшло — не картай себе: молися далі і шукай нагоди наступного тижня.
Звичка місяця. Якщо твій Тимофій прийде на групу, сядь поруч і познайом його з кимось. Якщо ви домовилися, що він пройде РОСА з кимось іншим, спитай потім одне: що Бог йому показав. Галочка.
Суть дня · «Чи так воно є?»
Оксані тридцять один рік. Вона медсестра в приватній клініці і мама двох дітей; до церкви ходить три роки. Півроку тому сестра позичила в неї гроші на ремонт і досі не віддала, а на нагадування образилася. Увечері Оксана дивиться відео відомої блогерки: «Токсичних людей треба відрізати, навіть рідних». Під відео тисячі вподобань. Наступного дня вона пише сестрі коротке «Не дзвони мені більше» і каже собі: «Я маю право себе берегти. Так усі зараз роблять».
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Що в словах Оксани правда, а що вирішила за неї більшість? Як виглядали б у її тижні чотири дії Писання з 3:16?
Почнімо з правди. Оксана справді має право на межі, і кривда від сестри справжня. Але рішення за неї ухвалили образа й чужий голос з екрана, а не Боже слово.
Як могло б бути інакше? Оксана робить те, що верійці: перш ніж погодитися з порадою, перевіряє, «чи так воно є» (Дії 17:11). У середу, в перерві нічної зміни, вона читає, як Ісус велить піти до брата, який згрішив, і поговорити з ним наодинці (Мт. 18:15, переказ). Писання навчає її: у Христі Бог простив їй більше, ніж вона колись позичала. Воно докоряє: «не дзвони більше» — це не межа, а помста. Воно виправляє: піти і поговорити. І виховує: вчитися говорити правду і прощати, навіть якщо гроші не повернуться. У суботу Оксана телефонує сестрі і спокійно каже, що їй боляче й гроші потрібні. А ще каже, що хоче миру. Чим закінчиться розмова, не відомо. Але цього разу вирішувало Слово.
Межа теж є. Перевіряти Писанням не означає нікому не довіряти і жити з підозрою. І це не вимога терпіти насильство чи загрозу: там, де людині небезпечно, Біблія не кличе лишатися поруч.
Вийдімо за межі родини. Студент обирає фах лише тому, що там найбільше платять. Батько карає сина так, як колись карали його самого. Підприємиця звикла, що без «подяки» чиновнику нічого не вирішиш. Пенсіонер вірить кожному повідомленню у вайбері про «останні часи». У кожного свій голос, що вирішує: страх, досвід, більшість чи звичка. А Писання «корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності» (3:16), щоб людина була «на всяке добре діло готова» (3:17).
Основна істина дня. Бог дав Писання, щоб не страх і не більшість, а Він сам вирішував, як мені жити; і того, хто дає Слову себе перевірити, Він споряджає до доброго діла.
Свідок тижня: рукопис, що пережив війну
Улітку 1940 року Огієнко передав Біблійному товариству готовий рукопис перекладу. За описом біографа, це були 37 зшитків приблизно по 400 аркушів, майже 14 тисяч сторінок із численними поправками. Трохи раніше померла його дружина Домініка, яка допомагала готувати рукописи до друку.
Потім прийшла війна, і переклад міг загинути. У Холмі Огієнко мав лише один примірник. Софія Сім’янцева зробила ще один передрук і вивезла його разом із оригіналом, двадцятьма великими зшитками, до Словаччини. Згодом рукописи опинилися в Австрії, а 1949 року їх доставили до Вінніпега (за біографією Тимошика).
Після війни комісія ще роками правила текст. 15 березня 1955 року Огієнко написав Біблійному товариству: «З великою радістю повідомляю Вас, що за Божою допомогою я покінчив уже всю свою працю біля перекладу Біблії на українську мову» (лист Огієнка, наведений у біографії Тимошика). Збережені листи показують, що наради й суперечки про правопис і слова тривали ще принаймні до 1958 року. 12 червня 1962 року він отримав перший примірник повної української Біблії у своєму перекладі.
Ця історія не про людину, яка сама врятувала Біблію. Переклад несло багато рук, і без Софії Сім’янцевої рукопис міг би не дожити до друку. Вона про Бога, Який береже Своє слово і дає людям читати його рідною мовою, щоб воно могло зробити кожного читача «мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа» (3:15).
Джерело: Микола Тимошик, «Лишусь навіки з чужиною…»; Віктор Брехуненко і Андрій Стародуб, «Пам’ятки» 7.Два питання дня
У тестВерійці «прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є» (Дії 17:11), і багато з них повірили (17:12). Чому саме Писання, а не авторитет промовця чи думка більшості, має вирішувати, у що я вірю і як живу (2 Тим. 3:16–17)? І яке одне рішення цього тижня ти хочеш перевірити Писанням? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЯкий голос найчастіше вирішує за тебе замість Писання? Одне слово.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
П’ятниця · ПідсумокЩо лишається, коли наставник відходить10–15 хв + тест
Пригадай. Що верійці робили щодня і що з цього вийшло? З пам’яті.
Двері. «Біблія — це просто книжка правил: що можна, а що не можна».
Що з цим не так: у Біблії справді є заповіді, і вони добрі. Але Павло каже, що Писання спершу робить мудрим для спасіння через віру в Христа, а вже потім готує до доброго діла.
Молитва перед читанням. Подякуй Богові за одне місце Писання, яке цього тижня тебе чогось навчило або в чомусь виправило. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 3:10–17 двічі, повільно, бажано вголос.
РОСА · 2 Тимофія 3:14–17
Загубився? Три рухи: почути · відповісти · послухатися. Як це працює →
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Не підглядаючи, заповни пропуски, а тоді звір із текстом:
«Ти ж ___ того, чого ти навчився і що тобі довірено, пам’ятаючи, від кого ти навчився» (3:14).
«Усе Писання ___ й корисне для навчання, для ___, для виправлення, для ___ в праведності…» (3:16).
Що ти пам’ятав, а що ні? Який із двох віршів тобі зараз потрібніший?
«Господи, нехай Твоє слово тримає мене тоді, коли мені хочеться відпустити».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів, якщо поставити їх поруч? Як свіжо тут відкривається Бог, Який не лишає учня самого, коли наставник відходить?
«Ти — Бог, Який дав мені не лише людей, а й…»
Співрозмова. Чого ти навчився за ці тижні такого, чого тепер треба «триматися»? Скажи Йому, де тобі найважче.
«Господи, мені легко відпустити ___, коли…»
Що побачили інші Стотт
Наприкінці свого пояснення цього розділу Стотт ніби від імені Павла звертається до кожного читача: будь ти молодий, недосвідчений, несміливий чи слабкий, будь ти навіть сам у своєму свідченні, тримайся того, чого навчився, бо Писання від Бога і корисне. І підсумовує: «Нехай Слово Боже зробить тебе Божою людиною!» (наш переклад; Стотт, «The Message of 2 Timothy»).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Розкажи вірш тижня комусь або напиши його з пам’яті. І один крок: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли в неділю ввечері плануватиму тиждень, я спершу вирішу, коли щодня читатиму Писання, а вже потім усе інше».
Імена. Молитва за 2–3 імені. Якщо цього тижня ти запропонував комусь помолитися за нього, запиши одним реченням, як це було. Ще не вийшло? Не картай себе і не здавайся: молися за цю людину далі і шукай нагоди наступного тижня.
Звичка місяця · підсумок. Четвертий, останній тиждень «Мого Тимофія». Порахуй галочки за всі чотири тижні: скільки разів ви зустрілися і скільки разів ти молився за нього, коли зустріч не вийшла. І ще одне: чи зробив твій Тимофій хоч один крок без тебе? Кожне з цих чисел важить. Звичка не закінчується разом із місяцем: наступного тижня ти вирішиш, що з неї лишиться у твоєму ходінні з Богом.
Суть дня · Відповідь на питання тижня
У понеділок ми питали: чому Павло, знаючи, що скоро помре, спершу нагадує учневі свій шлях, а тоді довіряє його Писанню? І як одна книга може і зробити мудрим для спасіння, і зробити людину готовою на всяке добре діло?
Павло не ховає від Тимофія свого життя. Тимофій бачив його вчення разом із поведінкою, любов’ю, терпінням і витривалістю, бачив переслідування і те, що «Господь від усіх мене визволив» (3:10–11). Тож учень знав: це вчення не порожнє, за нього платили, і Господь тримав. Як у Лістрі, де після каміння Павло повернувся до учнів (Дії 14:20–22).
Але Павло знає, що його скоро не буде (4:6). Віра Тимофія не може триматися лише на одній людині, навіть на апостолові. Тому друге «Ти ж» веде до Писання, яке Тимофій знає змолоду (3:14–15). Воно сильніше за найкращого наставника, бо його джерело — сам Бог: воно «богонатхненне» (3:16), видихнуте Богом.
А як одна книга робить дві речі? Вони йдуть по черзі. Спершу Писання веде до Христа: робить мудрим для спасіння «через віру в Ісуса Христа» (3:15). Давид знав, що Боже свідчення навчає простодушних (Пс. 19:8), а Ісус попередив, що можна досліджувати Писання і не прийти до Нього (Ів. 5:39–40). Потім те саме Писання, «корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності», готує людину Христа, щоб вона була «на всяке добре діло готова» (3:16–17). Спершу спасіння, а тоді добрі діла, а не навпаки.
Виходить так: наставники відходять, а Боже слово лишається. Воно веде мене до Христа і виховує для служіння, і мені не треба вирішувати важливе самотужки чи голосом більшості. Я можу, як верійці, перевіряти все тим, що сказав Бог (Дії 17:11).
Основні істини тижня
- Віра передається не лише словами, а й життям, у якому видно, як Господь тримає Свого слугу (3:10–11).
- Ціна вірності не означає, що Бог покинув, а успіх обману не доводить його правоти (3:12–13).
- Писання від Бога і робить мудрим для спасіння через віру в Христа (3:15–16).
- Боже слово навчає, докоряє, виправляє і виховує, щоб я був готовий до доброго діла (3:16–17).
Свідок одним реченням. У серпні 1962 року, уже після виходу повної Біблії, Огієнко написав: «А чого я де не доробив, — доробить наступне покоління» (лист від 7 серпня 1962 року, наведений у біографії Тимошика): для нього це була справа, яку передають далі, як у 2:2.
Слово вирішує
- Страх каже: якщо мені важко, Бог мене покинув. Слово каже: «Цих переслідувань я зазнав, та Господь від усіх мене визволив» (3:11).
- Більшість каже: якщо це має успіх, значить, це правда. Слово каже: «А лихі люди і шахраї матимуть успіх у злому, обманюючи й самі будучи обмануті» (3:13).
- Досвід каже: я з дитинства це все знаю. Слово каже: Писання «може тебе зробити мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа» (3:15).
- Гордість каже: мене виправляти не треба. Слово каже: «Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності» (3:16).
Вірш на пам’ять ще раз. Скажи з пам’яті.
«Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності…»2 Тим. 3:16
Рядок декларації №8. Допиши своїми словами: «Бог сказав, і Його слово веде мене до Христа: ___, тому я ___». Наприклад: «Бог сказав, і Його слово веде мене до Христа: мені не треба жити здогадками, тому я даю Писанню вирішувати, навіть коли більшість думає інакше».
Далі. Наступного тижня Павло робить із цього доручення: «Проповідуй Слово, утверджуй за сприятливих і несприятливих обставин…» (4:2). Те, що Писання підготувало в Тимофії, тепер має звучати для інших. Ми познайомимося з людиною, яка проповідувала Слово, навіть коли за це арештовували. А звичка «Мій Тимофій» стане частиною твого ходіння з Богом: ти обереш, що з неї лишиться.
Питання дня
Лишається в зошитіЯка одна думка цього тижня лишилася з тобою? І як вдався крок: що цього тижня вирішило Писання, а не страх чи звичка? Запиши це поруч із 3:16.
Що б ти відповів? У тест
«Біблію ж писали люди. Звідки ти знаєш, що там Боже слово, а не просто їхні думки?»
Що б ти йому відповів? Напиши 2–4 речення без докору, спираючись на 3:15–16.
Підказка
Погодься з правдою: Біблію справді писали люди, кожен своїми словами й у своєму стилі, і Бог цього не скасовував. Але Павло каже, що джерело Писання — Бог (3:16) і що воно веде до Ісуса (3:15). Можна запросити друга не вірити тобі на слово, а прочитати разом одну Євангелію і подивитися на Христа самому.
Тест тижня
Підсумок тижня для куратора, без балів. Пройди тест до неділі. Якщо тиждень був дуже важкий, відповідай хоча б на одне ключове питання і познач звичку: це теж повноцінний підсумок.
1. П’ять ключових питань. Відповіді просто перенеси зі свого зошита:
- Пн. Люди в Лістрі спершу хотіли принести Павлові жертву, а потім побили його камінням, і все ж він повернувся до учнів із словами, що «через великі утиски» належить ввійти до Царства Божого (Дії 14:22). Чому, на твою думку, Павло не ховав від нових учнів, що дорога буде важкою? І що це змінює, коли тобі важко, хоча ти робиш те, що правильно?
- Вт. Павло нагадує Тимофієві своє життя (3:10–11), а тоді велить триматися навченого і називає Писання, яке «може тебе зробити мудрим для спасіння через віру в Ісуса Христа» і яке «богонатхненне й корисне» (3:15–16). Чому Писання може те, чого не може навіть найкращий наставник? І що це змінює в тому, як ти читаєш Біблію цього тижня?
- Ср. Давид каже, що Господнє свідчення «навчає мудрості простодушних» (Пс. 19:8), а Ісус говорить знавцям Писання: «вони свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя» (Ів. 5:39–40). Як ці місця пояснюють, чому Писання робить мудрим для спасіння саме «через віру в Ісуса Христа» (2 Тим. 3:15)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, як ти відкриваєш Біблію?
- Чт. Верійці «прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є» (Дії 17:11), і багато з них повірили (17:12). Чому саме Писання, а не авторитет промовця чи думка більшості, має вирішувати, у що я вірю і як живу (2 Тим. 3:16–17)? І яке одне рішення цього тижня ти хочеш перевірити Писанням?
- Пт · Що б ти відповів? Друг каже: «Біблію ж писали люди. Звідки ти знаєш, що там Боже слово, а не просто їхні думки?» Що б ти йому відповів? Напиши 2–4 речення без докору, спираючись на 3:15–16.
2. Пригадай і застосуй (одне-два речення, без підглядання). Що Бог зробив і дав за 2 Тим. 3:10–17 і до чого це Слово кличе тебе? І з тижня 4: Павло писав «якщо ми невірні, то Він залишиться вірним, бо Себе зректися не може» (2:13). Як Божу вірність із 2:13 видно в тому, що Він дав Писання, яке лишається, коли люди відходять?
У самій формі ще звичка, крок тижня і рядок «Для куратора».
Пройти тест тижня тут
Форма не відкривається? Відкрий її в новому вікні.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. А на вихідних — відпочинок без нового матеріалу.
Якщо ти без групи
Питання «Обговоримо на групі» пройди з однією людиною. Якщо нікого немає, напиши куратору: він допоможе знайти пару. Раз на місяць буде зустріч для всіх, хто вчиться без групи.