Курс «2 Тимофія» · Тиждень 7 з 10
7Вигляд благочестя без сили
2 Тим. 3:1–9 · розділ IV «Залишайся в тому, чого навчився»
Час. 15–20 хвилин щодня, вівторок 40–45, п’ятниця 10–15 і тест. Ще 2–3 хвилини забирає читання розділу. І одного дня — 15 хвилин зі своїм Тимофієм.
Мета тижня. Побачити, що сила благочестя — це живий Христос, Який змінює те, що ми любимо, і цього тижня принести Йому одну конкретну ділянку, де в тебе є форма, але немає сили.
Вірш на пам’ять.
«які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Таких уникай.»2 Тим. 3:5
Звичка місяця · тиждень 3 з 4. «Мій Тимофій» · у важкий день: коли ніяково, немає часу чи людина відмовила, помолися за неї і домовся на інший день.
Свідок тижня. Джон Веслі, англійський священник. Він постився, молився і поїхав місіонером за океан, а дорогою назад записав у щоденник: а хто наверне мене?
Лінія 2:2. Твій Тимофій вчиться не лише з твоїх слів, а й з того, чи збігається з ними твоє життя. Найкраще від «вигляду без сили» його захистить не лекція про лжевчителів, а твоя чесність про те, де Христос змінює тебе.
Питання тижня. Список у 3:2–4 починається і закінчується тим, що люди люблять. Чому саме після цього Павло пише про «вигляд благочестя», сили якого вони відреклися? І що ж це за сила, яку не підробиш? Відповідь складатиметься з днів, а в п’ятницю ти побачиш її цілою.
Понеділок · ВхідЦе – перст Божий15–20 хв
Пригадай. Минулого тижня Павло закінчив словами «чи не дасть їм Бог покаяння» (2:25). Хто дає покаяння і що це знімає з тебе? Одним реченням, без підглядання.
Короткі відповіді до тесту тижня 6
- Пн. Господь називає Савла «вибраною посудиною» ще до його зміни (Дії 9:15): покликання йде першим, і тому минуле не має останнього слова ні про мене, ні про того, кого я списав. Добра відповідь називає власне «минуле» або конкретну людину. Пастка: «значить, гріх неважливий».
- Вт. Хто знає, що покаяння дає Бог (2:25), тому не треба вигравати суперечку: він тікає від жаги останнього слова і «женеться» за миром разом з іншими (2:22). Лагідність не скасовує навчання: слуга лагідно говорить правду і чекає від Бога. Пастка: «Бог дасть — тож я мовчу» або «без мене він пропаде».
- Ср. Давид мав силу, але віддав суд Господеві (1 Сам. 24:16), а Тит. 3:2–4 показує корінь: колись і ми були нерозумними, і Бог був добрий до нас. Тож слуга не свариться з довіри до Судді й з пам’яті про власну благодать. Пастка: «лагідний — значить, терпить усе».
- Чт. Придатним робить Господь: Онисим, колись «непотрібний», став «дуже потрібний», і те саме слово стоїть у 2:21. Тому людину, з якою я не згоден, рано списувати. Добра відповідь називає одну просту дію. Пастка: «очиститися — це з такими не спілкуватися».
- Пт · Що б ти відповів? Друг правий, що нерозумні суперечки породжують сварки (2:23), але Павло кличе не відвернутися, а з лагідністю наставляти, бо покаяння дає Бог (2:25). Ці люди радше полонені, ніж вороги. Пастка: «ти мусиш їх переконати» або повна згода.
- Пригадай і застосуй. Бог — Володар, Який очищає Свої посудини для доброго діла і дає покаяння полоненим (2:21, 25–26). Слово кличе тікати від сварливості і лагідно говорити правду. З тижня 2: хто «знає, Кому повірив» (1:12), тому не треба захищати себе в суперечці. Пастка: відповідь лише про те, що робити мені.
- Обговоримо на групі. Лагідність забороняє помсту й приниження, але не скасовує правди й захисту: Давид не мстився Саулові, але й не довірив йому себе. Межа проходить там, де мовчання стає страхом або дозволом кривдити далі. Пастка: «лагідний — значить, беззахисний».
Двері. «Ну, якщо людина так гарно молиться і стільки цитує Біблію, значить, з нею Бог».
Що з цим не так: гарна молитва — добра річ, і судити чуже серце не нам. Але сьогоднішня історія показує: форму можна повторити дуже переконливо, а Божу руку — ні.
Молитва перед читанням. Біблія ще закрита. Згадай, на що ти зараз найбільше спираєшся у своєму духовному житті: на звичку чи на самого Бога. Тоді: «Відкрий мої очі, щоб я міг побачити дивовижні властивості Твого Закону!» (Пс. 119:18).
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім Вихід 7:8–13 і 8:12–15.
Фон. Мойсей і Аарон стоять перед фараоном, царем Єгипту, і вимагають від імені Бога відпустити Ізраїль з рабства. Чаклуни — придворні мудреці й маги фараона. Перст — старе слово для пальця.
РОСА · Вихід 7:8–13; 8:12–15
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Що зробив Аарон і що зробили чаклуни (7:10–12)? Що сталося з їхніми посохами? Чого чаклуни не змогли за третім знаком (8:13–14) і що сказали фараонові (8:15)?
«Господи, покажи мені, де закінчується підробка і починаєшся Ти».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, про Якого навіть чаклуни мусили сказати: «Це – перст Божий!» (8:15)?
«Ти — Бог, Чию руку не можна…»
Співрозмова. Чи є в твоєму житті щось, що виглядає духовним, але за ним давно немає Бога? Скажи про це Йому.
«Господи, я тримаюся за ___, ніби це Ти…»
Що побачили інші Фі
У Виході чаклуни безіменні. Фі пояснює, що юдейська, а згодом і християнська традиція любила давати імена безіменним. Принаймні за півтора століття до Павла чаклунів уже звали двома братами, Яннієм і Ямврієм, і за часів апостола ці імена знали всі (Фі, «1 and 2 Timothy, Titus»). Тож завтра не дивуйся, що Павло назве їх поіменно.
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
«Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли сьогодні ввечері сяду молитися, я спершу чесно скажу Богові, з чим прийшов, а вже потім візьму звичні слова».
Імена. Візьми наступні 2–3 імені зі свого списку. Молись: «Господи, Твоя рука сильніша за будь-яку підробку. Дійди до серця ___». Людина зі списку не проєкт. Якщо ти на службі чи вдома з малими дітьми, достатньо одного імені на день.
Звичка місяця · тиждень 3 з 4: у важкий день. Два тижні ти проходив РОСА зі своїм Тимофієм або пробував домовитися. Цього тижня крок для дня, коли не виходить: ніяково дзвонити, немає часу або людина відмовилася. Тоді помолися за неї поіменно і домовся на інший день, навіть якщо це через тиждень. Галочку ставимо і за таку молитву.
Суть дня · Це – перст Божий
На ринку продають кросівки, які з вигляду не відрізниш від справжніх. Той самий значок, ті самі шви, навіть коробка та сама. Різницю видно в перший дощ, коли підошва відходить. Підробка може бути дуже схожою, але витримує до певної межі.
Цього тижня ми входимо в третій розділ листа. Щойно Павло написав лагідне «чи не дасть їм Бог покаяння» (2:25), і тут же додає: «Знай же, що в останні дні настануть скрутні часи» (3:1). Надія не зникає, але поруч із нею стає тверезість.
Що таке «останні дні»? У день П’ятдесятниці Петро цитує пророка Йоіла: «І буде останніми днями, – каже Бог, – Я виллю від Духа Мого на всяке тіло» (Дії 2:17), і каже, що це сталося сьогодні. Автор Послання до євреїв пише: «А цими останніми днями заговорив до нас через Сина» (Євр. 1:2). Тож останні дні почалися з Христом і тривають до Його повернення. Тимофій уже жив у них, і ми теж. Павло каже це не для того, щоб ми вираховували дати з новин. Він готує учня до того, з чим той зустрінеться вже завтра.
А тепер до Єгипту, бо цієї сцени Павло торкнеться в самому уривку. Аарон кидає посох, і він стає змієм. Чаклуни роблять те саме. Потім вода стає кров’ю, і вони знову повторюють (7:22). Для фараона цього достатньо: якщо це вміють і мої люди, навіщо слухати Мойсея? Але вже в першій сцені є деталь, яку легко пропустити: «посох Аарона проковтнув їхні посохи» (7:12).
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Чим, на твою думку, небезпечна підробка, яка до певного моменту повторює справжнє?
Здається, її небезпека не в тому, що вона сильніша за справжнє. Вона дає зручну причину не слухати Бога. Серце фараона твердне саме після того, як чаклуни повторили знак (7:13, 22). Як саме вони це робили, Вихід не пояснює, тож і ми не гадатимемо.
Зате Вихід добре показує межу. На третій раз вони не змогли, і ті самі люди, які допомагали фараонові не вірити, кажуть йому: «Це – перст Божий!» (8:15). Пізніше вони вже «не могли навіть з’явитись перед Мойсеєм», бо самі вкриті струпами (9:11). Підробка дійшла до краю своїх можливостей, а Божа рука пішла далі.
Запиши в зошит · Спробуй здогадатися 1 хв
Завтра Павло назве цих чаклунів поіменно і порівняє з ними людей, які діяли серед пастви Тимофія. Чим, на твою думку, вони схожі? Одним реченням. Завтра перевіриш у тексті.
І останнє. Слово «перст» вернеться в Євангелії. Ісус каже, що виганяє демонів Божим перстом, і це означає, що Царство Боже вже прийшло (Лк. 11:20). Те, чого не змогли повторити чаклуни, в Ісусі стало близьким: Божа рука, яка визволяє полонених.
Основна істина дня. Бог дозволяє підробці дійти лише до певної межі, а Його рука, яку ми побачили в Ісусі, робить те, чого не повторить жодна форма.
Свідок тижня: Джон Веслі
Джон Веслі (1703–1791) — англійський священник, син парафіального пастора. В Оксфорді він із братом Чарльзом і кількома студентами зібрав коло, яке насмішники прозвали «Святим клубом». Щотижня причастя, піст у середу й п’ятницю, з 1730 року відвідини в’язниць. Згодом він згадував, що тоді вважав себе людиною, яка робить так багато і живе таким добрим життям (переказ запису від 24 травня 1738 року).
Джерело: Веслі, «Щоденник».Два питання дня
У тестЧаклуни повторили перші знаки Мойсея, але на третьому мусили визнати: «Це – перст Божий!» (Вих. 8:15). Чому підробка змогла дійти лише до певної межі? І що це змінює, коли неправда навколо тебе здається сильною і успішною? (2–3 речення)
Лишається в зошитіДе у твоєму духовному житті зараз більше форми, ніж Бога? Одне слово.
Вечір. Перед сном: дякую за одну річ дня → визнаю, де схибив → приймаю прощення в Христі → прошу сили на завтра. Хвилина, не більше.
Вівторок · Глибокий деньEMOI на 2 Тим. 3:1–940–45 хв
Якщо сьогодні зовсім немає часу — зроби РОСА на уривок.
Пригадай. Вірш минулого тижня: «Уникай ___ пожадань, настирливо шукай ___, віри, любові, ___ з тими, які кличуть до Господа від ___ серця» (2:22). Скажи з пам’яті. Сьогодні Павло покаже людей, які женуться за зовсім іншим.
Двері. «Я ж не вбивав і не крав. Ходжу до церкви, десятину даю. Що ще Богові від мене треба?»
Що з цим не так: Бог справді бачить вірність у малому, і це не дрібниці. Але сьогоднішній уривок питає не лише, що я роблю, а й що я люблю.
Молитва перед читанням. Згадай одну духовну звичку, яку ти тримаєш роками. Подякуй за неї і попроси, щоб Бог показав, що за нею стоїть сьогодні. Тоді: «Відкрий мої очі…» (Пс. 119:18). Усю дорогу помічай, де текст тебе зупиняє, і кажи про це Йому.
Фон. У I столітті церкви збиралися в приватних будинках. Заможний дім був цілим маленьким світом: господарі, діти, раби, гості. Учителі ходили від дому до дому, і Павло вже писав Тимофієві про тих, хто вважає благочестя засобом заробітку (1 Тим. 6:5). Імена Яннія та Ямврія прийшли з юдейської традиції: у Виході їх немає.
Слова і імена. Останні дні (в. 1) — час між першим і другим приходом Христа. Благочестя (в. 5) — життя, звернене до Бога, віра, яку видно в стосунках і вчинках. Розкоші (в. 4) — тут ширше за дорогі речі: задоволення взагалі. Прокрадаються (в. 6) — заходять потай, під чужою личиною. Зітліли розумом (в. 8) — їхнє мислення зіпсоване, вони вже не розрізняють правди.
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім уривок 3:1–9 ще раз, вголос і повільно. Список у вв. 2–4 читай без поспіху: нехай він накопичується, як у залі, де його вперше слухали.
Що написано? 6–7 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Випиши з вв. 2–4 усі слова, де є «люб». Що стоїть на початку списку, а що в кінці? Знайди слова-скріпки: «Бо» (в. 2), «До них належать» (в. 6), «Як… так само» (в. 8), «Але» (в. 9). Що ці люди мають і чого відреклися (в. 5)? Що відбувається з жінками у вв. 6–7? Де в уривку Бог? Чесно: що з цього ти вже знав і звідки?
«Господи, цей список легко приміряти до інших. Покажи, що тут про мене».
Після своєї спроби
«Люб» видно навіть в українському: самолюбні, грошолюбні, недружелюбні, не люблять добро, більше люблять розкоші, ніж Бога. Список починається любов’ю до себе і закінчується тим, що Бога люблять менше за задоволення. Між цими краями стоїть те, що росте з такої любові: чванливість, наклеп, невдячність, жорстокість, зрада. «Бо» пояснює, чому часи скрутні: через людей. Ці люди мають «вигляд благочестя», а відреклися його сили. Жінок «полонять», і вони все вчаться, але не доходять до істини. Прямо Бога названо лише раз, у в. 4, як Того, Кого люблять менше. Але Він стоїть і за словом «істина» (вв. 7–8), і за обіцянкою, що безумство стане очевидним (в. 9). Перевір понеділковий прогноз: Павло ставить лжевчителів поруч із чаклунами, бо ті й інші противляться правді, а їхнє безумство стає очевидним для всіх (вв. 8–9).
Питання до тексту 8–10 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Запиши одне-два власні питання до уривка і можливі відповіді. Якщо не знаєш, з чого почати: чому список про людей у церкві так схожий на опис язичників у Рим. 1:29–31? Що таке «сила» благочестя? Як «Таких уникай» поєднати з минулотижневим «з лагідністю наставляє противників» (2:25)? Чому жінки «завжди вчаться», але не доходять до істини? Що означає «недосвідчені у вірі»?
«Отче, чого Ти не хочеш, щоб я тут пропустив?»
Після своєї спроби: чотири рухи уривка
3:1. Знай, які настали часи.
«Знай же» — наказ: прийми це як основу свого служіння. Слово «скрутні» Матвій вживає про двох одержимих, таких лютих, що ніхто не наважувався йти тією дорогою (Мт. 8:28). Це часи небезпечні, а не просто неприємні. Чому? «Бо люди будуть…»: сила тиску не в неврожаї чи кризі, а в людях. Дієслова тут у майбутньому часі, але «Таких уникай» (в. 5) і «До них належать» (в. 6) показують: Тимофій уже зустрів цих людей. Небезпека останніх днів — не лише гоніння ззовні, а й люди всередині, які зберігають релігійну форму.
3:2–5. Любов, яка заблукала.
Людина не перестає любити. Вона любить не те: себе, гроші, задоволення. І тоді страждають усі поруч, починаючи з батьків. Але найстрашніше приходить у в. 5: ці люди релігійні. Вони «мають вигляд благочестя». Слово тижня: у грецькому тут «мо́рфосіс» (зовнішня форма, обрис). Моунс пояснює, що це сама лише шкаралупа, за якою немає того, що вона обіцяє (Моунс, «Pastoral Epistles»). Цікаво, що в Новому Завіті це слово є ще тільки в Рим. 2:20, і там без докору: у Законі є «взірець знання та істини». Тож сама форма не погана. Біда в тому, що її тримають, а «сили його відреклися». Не втратили, а відреклися: їхнє життя щодня каже Божій силі «ні». А цю силу Тимофій знає: Бог дав нам «духа сили, любові й розсудливості» (1:7). Любов і розсудливість — саме те, чого бракує списку. Форма благочестя може жити роками після того, як людина відреклася його сили, бо любов уже повернулася до себе.
3:6–7. Полон у домах.
«Полонять» — військове слово: брати в полон. Такі учителі шукають тих, кому важко: жінок, «обтяжених гріхами». Провина робить людину легкою здобиччю для того, хто обіцяє полегшення. Павло вживає слово, ближче до «жіночки», і говорить про певних людей в Ефесі, а не про жінок загалом: у цьому ж листі він шанує віру Лоїди і Євнікії (1:5). І ще деталь, яку легко втратити в українському «вони»: за граматикою оригіналу «завжди вчаться» саме ці жінки. Вони слухають урок за уроком, а до «пізнання істини» не доходять. А це пізнання Павло щойно пов’язав з покаянням (2:25). Вина тут насамперед на тих, хто полонить. Навчання, яке не веде до покаяння і віри, не визволяє, а тримає в полоні.
3:8–9. Опір правді має межу.
Як чаклуни протиставилися Мойсеєві, так ці люди противляться правді. Сучасний переклад каже «недосвідчені у вірі», але слово Павла сильніше: це люди, які не витримали перевірки. Це протилежність слова, яке в 2:15 перекладено «гідним». Два тижні тому ми вчили напам’ять про працівника, який стоїть перед Богом перевіреним; ці ж перевірки не витримали. Та останнє слово не за ними: «великого успіху вони не матимуть». Текст не обіцяє, що обман зникне завтра: через чотири вірші Павло скаже, що шахраї ще «матимуть успіх у злому» (3:13). Але їхнє безумство стане очевидним, як у день Божого перста. Обман може ширитися, але Бог ставить йому межу і зрештою показує всім, що за ним немає сили.
Що побачили інші Стотт
«Справжня релігія поєднує форму і силу», пише Стотт (наш переклад). Він застерігає від двох крайнощів: форми без сили і зневаги до форми. Поклоніння йде від серця, але збирає людей на спільне богослужіння і виходить у звичайні вчинки (Стотт, «The Message of 2 Timothy»).
Головна думка 3 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Закрий текст. Що Павло хотів сказати Тимофієві цими дев’ятьма віршами? Одне речення, до 20 слів. Які вірші несуть цю думку найчіткіше?
«Ось чого Ти хотів від Тимофія, і ось чим Ти його заспокоїв…»
Після своєї спроби
Розпізнавай і уникай благочестя без сили: воно росте з любові до себе, а Бог його викриє. Слова в тебе можуть бути інші. Порівняй: чи є в твоєму реченні і корінь (що люди люблять), і те, що робить Бог? Найчіткіше цю думку несуть вв. 2, 4, 5 і 9.
Як свіжо тут відкривається Бог 3–4 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Бога прямо названо тут лише раз (в. 4). Що це каже про Того, Кого люди люблять менше за задоволення? І чия це сила у в. 5 (подивись на 1:7)? Що з цього правда на всі часи? І одне слово про себе: це мене тішить, дивує, вабить чи лякає?
«Так ось Ти Який: того, що робиш Ти, не можна…»
Після своєї спроби
Бог тут — Той, Кого людина створена любити першим. Коли Він перестає бути першим, любов не зникає: вона втікає до себе, грошей і задоволень, і тоді руйнуються стосунки (вв. 2–4). Він же джерело сили благочестя: це Він дав «духа сили» (1:7). Форму люди можуть скопіювати, а силу — ні, бо вона не людська. І Він не залишає Своєї Церкви обманщикам: як у Єгипті, Він ставить межу (в. 9). Правда на всі часи: Бог дивиться не на обрис, а на те, що я люблю, і Він сильніший за будь-яку підробку. Це одночасно тверезить і заспокоює.
Де тут Христос 3 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Ім’я Ісуса в цих дев’яти віршах не звучить. Підказка: прочитай 3:12 і знайди там слово, споріднене з «благочестя».
«Ісусе, у цьому тексті я бачу Тебе в тому, що…»
Де тут Христос
Через три вірші Павло каже, де живе справжнє благочестя: «всі, хто в Ісусі Христі бажає жити благочестиво» (3:12). А в першому листі він назвав саму серцевину благочестя: «Безперечно, що таємниця благочестя велика: Той, Хто з’явився в тілі» (1 Тим. 3:16). Сила благочестя — не прийом і не настрій, а Особа. Христос — протилежність списку у вв. 2–4: Він не тримався за себе, а «віддав Себе за нас» (Тит. 2:14). Він «знищив смерть» (1:10), і саме Він повертає нашу любов до Бога. Тому вихід із вигляду без сили — не краща маска, а життя в Ньому.
Що побачили інші Келлер
Тім Келлер — нью-йоркський пастор, чиє вчення про благодать і серце дуже близьке до пуританського: він учив, що Євангелія змінює не лише поведінку, а те, що людина любить найбільше. До цього уривка він називає «духовність за списком» небезпечною для життя і пише: «Питання не може звучати: “Чи я читаю Біблію?”, а “Чи застосовую я Біблію у своєму житті і чи змінююся від того, що читаю?”» (Келлер, «Вивчення Другого послання до Тимофія»).
Серце відповідає 4 хв
Спершу одним словом: що в тобі зараз відгукнулося — подяка, покаяння чи довіра? Потім молитва, вголос або в зошит:
«Господи, Ти бачиш не лише мій вигляд, а й те, що я люблю (3:2–4). Визнаю, що найбільше зараз люблю ___ (наприклад: щоб мене поважали; свій спокій; гроші). У мене є форма: ___, але там, де ___, я кажу Твоїй силі «ні» (3:5).
30 секунд тиші. Що Ти показуєш мені зараз?
Дякую, що сила благочестя не моя, а Твоя (1:7). Поверни мою любов до Тебе. Нехай ___ стане місцем, де діє Твоя сила. Я приходжу до Тебе не зі своєю формою, а через Ісуса, Який з’явився в тілі (1 Тим. 3:16)».
Рядок плачу. Якщо ти роками робиш усе «правильно», а всередині холодно: «Боже, я втомився тримати вигляд. Мені ___. Я не можу сам себе оживити. Але Ти можеш». Сказати Богові про порожнечу — це вже не вигляд.
Якщо ти ще шукаєшСкажи Богові чесно: «Якщо Ти справді живий, покажи мені Свою силу не в словах, а в тому, що змінюється».
Крок 2–3 хв
Запиши в зошит · Застосуй
Обери одну ділянку, де в тебе є форма, але немає сили, і принеси її Христові однією дією. «Коли ___, я ___».
Наприклад:
- «Коли в четвер захочеться прикрасити звіт для керівника, я напишу як є і перед тим помолюся одним реченням».
- «Коли ввечері рука потягнеться по третю проповідь за день, я запишу одну річ, яку Бог уже сказав мені, і зроблю її до суботи».
Лінія 2:2. Коли цього тижня зустрінешся зі своїм Тимофієм, розкажи йому без подробиць про одну ділянку, де ти просиш Христа прийти зі Своєю силою. Учні вчаться від правди про наше життя, а не від нашого вигляду.
«Господи, я цього сам не витягну, будь зі мною о ___». Увечері чесно скажи собі: так чи ні? Якщо ні, напиши Йому один рядок, без самокарання, і спробуй завтра.
Якщо ти ще шукаєшТвій крок — прочитати 2 Тим. 3:10–17 і записати одне питання. Постав його людині, яка тебе запросила.
Свідок одним рядком. 24 січня 1738 року, повертаючись із Джорджії, Веслі записав: «Я поїхав до Америки навертати індіанців, але ох! хто наверне мене?» (слова Веслі, наш переклад).
Джерело: Веслі, «Щоденник».Імена. Наступні 2–3 імені зі списку: «Ти маєш силу, якої немає в жодній формі. Дай ___ прийти до пізнання істини».
Звичка місяця. Якщо з зустріччю цього тижня ніяково або немає часу, не відкладай хоча б молитви: зараз одним реченням помолися за свого Тимофія. Галочка.
Два питання дня
У тестПавло починає список словом «самолюбні» і закінчує тим, що люди «більше люблять розкоші, ніж Бога» (3:2–4), а тоді каже про «вигляд благочестя», сили якого вони відреклися (3:5). Як зв’язок між тим, що людина любить, і її благочестям пояснює, чому самої форми замало? І що це змінює в тому, як ти перевіряєш власне благочестя? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЗаради чого ти готовий тримати вигляд? Одним словом.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. І чесне «так чи ні» до свого кроку.
Середа · Світло з інших місцьЧаша зсередини15–20 хв
Пригадай. Вірш тижня 3: «Отже, мій сину, міцній у ___, яка в Ісусі Христі. І що ти почув від мене при багатьох свідках, те ___ вірним людям, які будуть спроможні й інших ___» (2:1–2). Скажи з пам’яті. Сила для життя береться з благодаті, і сьогодні побачиш, що буває, коли залишається лише форма.
Двері. «Бог дивиться на серце, тож неважливо, ходжу я на зібрання чи ні».
Що з цим не так: Бог справді дивиться на серце, і саме про це сьогоднішні тексти. Але вони ж показують, що серце, яке належить Богові, виходить назовні: у спільне поклоніння і в те, як ми поводимося зі слабшими.
Молитва перед читанням. Пригадай останнє недільне богослужіння. З чим ти туди прийшов і з чим вийшов? Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім Ісая 1:10–18. Мт. 23 і Тит. 1 цитуються в суті дня.
Фон. Ісая служив у Єрусалимі у VIII столітті до Христа. Храм тоді не порожнів: жертви йшли одна за одною, свята скликали народ. Новомісяччя — свято на початку кожного місяця. Кармазин (в. 18) — яскраво-червона фарба, яку майже неможливо відіпрати.
РОСА · Ісая 1:10–18
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Як Бог називає вождів і народ (в. 10)? Що з їхнього поклоніння Він перелічує і як про це говорить (вв. 11–15)? Що Він велить робити (вв. 16–17)? Що обіцяє (в. 18)?
«Господи, покажи мені, що Ти бачиш, коли я молюся».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, Який каже: «Новомісяччя, суботи й скликання зборів Я не можу терпіти» (в. 13), і водночас кличе: «Тоді приходьте і розсудимось» (в. 18)?
«Ти — Бог, Який не терпить… і все ж кличе…»
Співрозмова. Що з твого поклоніння Бог міг би назвати тягарем, бо воно існує окремо від твого тижня? Скажи Йому.
«Господи, я приношу Тобі ___, а сам…»
Що побачили інші Стотт
Стотт із сумом пише, що в історії людства релігію й мораль частіше розлучали, ніж поєднували. Саме це викривали великі пророки: Амос показав, що за одного царя в Ізраїлі одночасно процвітали релігія і несправедливість, а Ісая сказав те саме Юдеї (Стотт, «The Message of 2 Timothy»).
Амінь ділом. Той самий крок, що ти записав у вівторок.
Запиши в зошит · Уточни
«Коли буде ___, я зроблю ___». Чи видно в ньому конкретну ділянку, де форма має стати життям? Чи є там час і місце?
Імена. 2–3 імені зі списку: «Ти кличеш: приходьте і розсудимось. Поклич і ___».
Звичка місяця. Якщо ви вже зустрілися, подякуй Богові за одну думку свого Тимофія. Якщо зустріч зірвалася, сьогодні саме час для кроку «у важкий день»: помолися за нього і запропонуй новий день. Галочка.
Суть дня · Чаша зсередини
«Вигляд благочестя» — не нова хвороба ефеської церкви. Бог говорив про неї за сім століть до Павла, і Ісус говорив про неї в Єрусалимі.
Ісая: Бог, Який втомився від свят. Люди роблять усе, що приписує Закон: приносять жертви, святкують, моляться. І Бог каже: «Новомісяччя, суботи й скликання зборів Я не можу терпіти» (Іс. 1:13). Чому? Бо ті самі руки, що піднімаються в молитві, в крові (в. 15), а сирота й вдова лишаються без захисту (в. 17). Біда не в тому, що вони поклоняються, а в тому, що поклоніння спокійно сусідить з неправдою. А тоді таке несподіване: «Тоді приходьте і розсудимось (проаналізуємо), – говорить Господь, – і хоча б ваші гріхи були, наче кармазин, вибілю, як сніг» (в. 18). Бог не просить кращого обряду. Він кличе повернутися до Нього.
Ісус: чаша, чиста ззовні. Фарисеї сумлінно мили посуд за правилами. Ісус каже, що вони очищають чашу й миску ззовні, «а всередині вони повні здирства та ненаситності» (Мт. 23:25). І дає ліки: «Фарисею сліпий, очисти спершу чашу всередині, щоб і ззовні вона стала чистою» (23:26).
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Ісус не каже «викинь чашу». Він каже «спершу всередині». Що це змінює для людини, яка втомилася від своїх зовнішніх звичок?
Здається, це звільняє від двох помилок. Перша — думати, що чиста чаша ззовні вже достатня. Друга — вирішити, що звички такі фальшиві, а тому їх треба кинути. Ісус хоче чашу, чисту і зсередини, і ззовні, і починає Він зсередини.
Павло: те саме дієслово. Титові на Криті він пише про людей, дуже схожих на ефеських учителів: «Вони стверджують, що знають Бога, та вчинками відрікаються» (Тит. 1:16). Тут навіть український переклад зберіг те саме слово, що в 2 Тим. 3:5: «відреклися». Відречення не завжди звучить словами. Часто воно тихо звучить у вчинках, а слова при цьому залишаються правильними.
Ці тексти не тотожні. Ісая говорить до цілого народу заповіту і найбільше наголошує на кривді слабших. Ісус викриває релігійних вчителів і їхню жадібність. Павло пише про учителів у церкві і хоче, щоб Тимофій їх розпізнав. Спільне в них таке: Бог не приймає форми, за якою серце відвернулося від Нього, і все ж першим кличе до Себе.
І ще одне. Той самий Ісус, Який дорікав за немиту чашу, сам став очищенням. Іван пише, що кров Ісуса очищає нас від усякого гріха (1 Ів. 1:7). Те, що Ісая обіцяв про кармазин і сніг, сталося на хресті.
Основна істина дня. Бог не приймає форми, за якою серце відвернулося від Нього, але Він сам кличе прийти і через Христа очищає чашу зсередини.
Важке місце: «А раптом у мене теж лише вигляд благочестя?»
Питання. Я ходжу до церкви, молюся, читаю Біблію, але часто відчуваю холод і бачу в собі те саме самолюбство. Може, я з тих, про кого 3:5?
Хибна відповідь, яку іноді чуємо. «Якщо сумніваєшся, значить, ти не віруючий». Або навпаки: «Не бери в голову, ти ж хрещений і ходиш на зібрання».
Що каже текст. Павло описує людей, у яких самолюбство стало способом життя. Вони противляться правді (в. 8) і полонять інших (в. 6). Їхня біда не в тому, що вони бачать у собі гріх, а в тому, що відреклися сили: не хочуть, щоб Бог їх міняв. Людина, яка тривожиться і йде з цим до Христа, робить протилежне. Текст не дає тесту на почуття і не робить із тебе весь список через один помічений гріх. Він кличе чесно спитати, що я люблю і чи дозволяю Євангелії мене змінювати. А далі дорога та сама, що в Ісаї: «Тоді приходьте і розсудимось» (Іс. 1:18).
Якщо важко. Якщо ця думка не відпускає і тисне день у день, не залишайся з нею сам. Поговори з людиною поруч: куратором, лідером групи чи пастором.
Свідок тижня: шторм
У січні 1736 року корабель, яким Веслі плив до Америки, потрапив у сильний шторм. Під час псалма хвиля накрила палубу, англійці кричали від страху, а група моравських християн з Німеччини спокійно співала далі. Потім Веслі спитав одного з них, чи йому не було страшно. Той відповів, що дякує Богові, ні, і що їхні жінки й діти теж не бояться померти (переказ за щоденником). Веслі, священник і місіонер, мав усі форми благочестя, але такого спокою перед смертю в нього не було.
Джерело: Веслі, «Щоденник».Обговоримо на групі
Ісус каже: «очисти спершу чашу всередині, щоб і ззовні вона стала чистою» (Мт. 23:26). Що, на твою думку, допомагає віруючій людині сьогодні не зупинятися на чистій зовнішній чаші? Подумай сам, а поговоримо на зустрічі.
Два питання дня
У тестБог каже Своєму народові, що не може терпіти їхніх зборів (Іс. 1:13), і тут же кличе: «Тоді приходьте і розсудимось» (Іс. 1:18), а Ісус велить спершу очистити «чашу всередині» (Мт. 23:26). Як ці місця пояснюють, чому вигляд благочестя без сили такий небезпечний (2 Тим. 3:5)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, як ти приходиш до Нього? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЯка твоя «чаша, чиста ззовні»? Запиши одне слово, а поруч — Іс. 1:18.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
Четвер · У життіІм’я як формула15–20 хв
Пригадай. Як звучить грецьке слово тижня з 3:5 і що воно означає? І чому сама форма ще не погана? З пам’яті, одним реченням.
Двері. «Я ж наприкінці кожної молитви кажу “в ім’я Ісуса”. Чого ще треба?»
Що з цим не так: молитися в Ісусове ім’я справді добре, Він Сам цього навчив. Але сьогодні ми побачимо людей, для яких Його ім’я було лише формулою.
Молитва перед читанням. Згадай слова, які ти кажеш у молитві майже автоматично. Скажи їх зараз повільно, думаючи про кожне. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 3 повністю, потім Дії 19:11–20.
Фон. Ефес, де служив Тимофій, — велике портове місто на заході нинішньої Туреччини. Воно славилося магією: люди купували сувої з заклинаннями й амулети. Скеву Лука називає юдейським первосвящеником; більше про нього нічого не відомо.
РОСА · Дії 19:13–20
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Що і як казали сини Скеви (в. 13)? Що відповів злий дух (в. 15)? Що зробили ті, хто повірив (вв. 18–19)? Чим Лука закінчує (в. 20)?
«Господи, покажи мені різницю між Твоїм ім’ям на моїх устах і Твоєю силою в моєму житті».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, про Якого Лука пише: «Отак, завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло» (в. 20)?
«Ти — Бог, Чия сила доходить туди, де…»
Співрозмова. Чи є в тебе свій «сувій»: звичка чи таємниця, з якою не хочеться розлучатися? Скажи про це Богові.
«Господи, мені важко віддати ___, бо…»
Що побачили інші Фі
Фі пише, що ефеським учителям із 2 Тим. 3 подобалися видимі прояви віри: суворі вправи і нескінченні розмови про релігійні дрібниці. Вони вважали себе очевидно праведними, бо були очевидно релігійними (Фі, «1 and 2 Timothy, Titus»).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Твій крок з вівторка або новий: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли в п’ятницю ввечері захочеться знову відкрити те, від чого я обіцяв відмовитися, я видалю це і напишу братові з групи».
Імена · крок свідчення. Молитва за 2–3 імені: «Твоє Слово зростає Твоєю силою. Нехай воно зросте і в житті ___». Минулого тижня ти пропонував комусь зі списку прочитати разом короткий уривок. Тепер крок особистіший: склади свою історію на 60 секунд і розкажи її одній людині зі свого списку. Це не виступ перед групою, а розмова віч-на-віч. Якою була моя ситуація → що для мене означає Христос → що змінюється зараз → запрошення без тиску: «Якщо захочеш, можемо колись поговорити більше». Спершу проговори її вголос сам. Не прикрашай: Веслі теж не приховував, що довго мав лише форму. Далі щодня молися за цю людину і проси в Бога нагоди, а тоді шукай її сам: за кавою, в дорозі, у телефонній розмові. Якщо ти на службі чи далеко, напиши її п’ятьма реченнями і надішли цій людині.
Звичка місяця. Якщо зустріч із твоїм Тимофієм цього тижня не виходить, надішли йому сьогодні один вірш і спитай, як він. Галочка.
Суть дня · Ім’я як формула
Ірині сорок один рік. Вона бухгалтерка в будівельній фірмі і п’ятнадцять років співає в церковному хорі. Щоранку в маршрутці слухає дві проповіді, а ввечері подкаст про біблійну історію. На роботі директор просить «трохи підправити» акти, і Ірина підправляє: так роблять усі, а втрачати місце страшно. Вдома вона втомлена й колюча, зі свекрухою не розмовляє вже місяць. Коли сестра з хору питає, як справи, Ірина відповідає: «Слава Богу, все добре». А собі каже: «Я ж стільки роблю для церкви. Бог бачить».
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Де в тижні Ірини форма, а де вона відрікається сили? Що сказав би їй 2 Тим. 3:5–7?
Почнімо з чесного. Ірина не лжевчителька з 3:6, і було б нечесно приклеїти їй увесь Павлів список. Її хор і вірність не фальш, а дар. Але в її тижні видно той самий корінь, про який пише Павло. Там, де віра щось коштує (у звітах, де страшно втратити роботу, і в мовчанні зі свекрухою), вона тихо каже Божій силі «ні». А проповіді в маршрутці потроху стають схожими на «завжди вчаться» з 3:7: знань більшає, а до покаяння справа не доходить.
Що могло б бути інакше? Не ще одна проповідь. Ірина вимикає навушники і в тиші називає Богові одну річ: «Я боюся директора більше, ніж Тебе». У середу після співанки вона каже сестрі правду замість «все добре», і вони моляться разом. У четвер вона спокійно каже директорові, що таких актів не підпише, і пропонує чесний варіант. Чим це закінчиться, текст не обіцяє. Але саме так форма знову наповнюється силою: Христос приходить туди, де досі був лише вигляд. Можливо, в неділю вона першою зателефонує свекрусі.
Межа теж є. Це не означає, що кожна втома чи холодний день — «вигляд без сили». І не означає, що Ірині треба кинути хор. Іноді людина просто виснажена, і їй потрібні сон і допомога, а не докір.
Вийдімо за межі бухгалтерії. Студент, який перемагає в суперечках про Біблію, але зневажає батьків. Пенсіонерка, яка знає напам’ять половину Псалмів, а біля під’їзду розносить плітки про сусідів. Молодий музикант, який веде поклоніння, а вночі не може відірватися від екрана. Батько, який читає дітям Біблію перед сном, а за вечерею зривається на них через дрібниці. У кожного своя чаша, а дорога одна: принести Христові саме ту ділянку, де найбільше форми і найменше сили.
У тому самому Ефесі сини Скеви мали правильне ім’я, але не мали Христа, і злий дух це знав: «Ісуса я знаю і Павла знаю, а ви хто такі?» (Дії 19:15). А ті, хто повірив, зробили болючу річ: відкрито визнали свої вчинки і спалили дорогі сувої з заклинаннями, на «п’ятдесят тисяч срібняків» (19:18–19). Лука підсумовує: «Отак, завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло» (19:20). Силу благочестя видно там, де людина віддає Христові те, з чим найважче розлучитися.
Основна істина дня. Сила благочестя — не правильні слова на поверхні, а Христос, Який через Слово доходить до найдорожчих і найстрашніших ділянок мого життя.
Свідок тижня: вулиця Олдерсгейт
У лютому 1738 року Веслі повернувся з Америки пригніченим. У день, коли зійшов на берег, він записав, що на краю землі зрозумів одне: він сам, як пише Павло, «позбавлений Божої слави» (пор. Рим. 3:23; переказ запису від 1 лютого 1738 року). Він і далі постився, молився й проповідував, але миру не мав.
24 травня 1738 року ввечері він, як сам пише, дуже неохоче пішов на зібрання невеликої спільноти на вулиці Олдерсгейт у Лондоні. Там хтось читав передмову Мартина Лютера до Послання до римлян. Веслі записав: «Приблизно за чверть дев’ята, коли він описував зміну, яку Бог робить у серці через віру в Христа, я відчув, що моє серце дивно зігрілося. Я відчув, що довіряю Христові, лише Христові, для спасіння; і мені було дано впевненість, що Він забрав мої гріхи, саме мої, і спас мене від закону гріха і смерті» (слова Веслі, наш переклад).
На цьому історія не закінчилася. Того ж вечора він почав щиро молитися за тих, хто його кривдив. А невдовзі прийшли сумніви: ворог, за його словами, нашіптував, що це не може бути вірою, бо де ж тоді радість (переказ). Веслі вчився спиратися не на відчуття, а на Христа.
Ця історія не про невтомного проповідника, який нарешті все зрозумів. Вона про Христа, Який узяв людину з бездоганною формою і холодним серцем і дав їй те, чого не дала жодна її сувора звичка.
Джерело: Веслі, «Щоденник», запис від 24 травня 1738 року.Два питання дня
У тестСини Скеви вимовляли ім’я Ісуса як формулу, і злий дух відповів: «Ісуса я знаю і Павла знаю, а ви хто такі?» (Дії 19:15). А ті, хто повірив, визнали свої вчинки і спалили сувої, і «завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло» (19:20). Чим ім’я Ісуса як формула відрізняється від Його сили в житті? І до чого конкретного в твоєму житті цього тижня має дійти Його сила? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЩо в твоєму житті схоже на ефеські сувої: те, що найважче віддати? Одне слово.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
П’ятниця · ПідсумокСила, яку не підробиш10–15 хв + тест
Пригадай. Що відповів злий дух синам Скеви і що зробили ті, хто повірив? З пам’яті.
Двері. «Ну, якщо стільки людей ходять до того проповідника, значить, з ним Бог».
Що з цим не так: Бог справді діє через проповідників, і багато слухачів — не завжди погано. Але Павло каже, що успіх обману тимчасовий, і мірило тут не кількість слухачів.
Молитва перед читанням. Подякуй Богові за одну мить цього тижня, коли Його сила дійшла туди, де досі був лише вигляд, навіть якщо це дрібниця. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 3:1–9 двічі, повільно, бажано вголос.
РОСА · 2 Тимофія 3:5, 9
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Не підглядаючи, заповни пропуски, а тоді звір із текстом:
«які мають ___ благочестя, але ___ його відреклися. Таких ___» (3:5).
«Але великого ___ вони не матимуть, бо їхнє ___ стане очевидним для всіх, як сталося і з тими» (3:9).
Що ти пам’ятав, а що ні? Який із двох віршів тобі зараз потрібніший?
«Господи, нехай ці слова стануть не лише вивченими, а й прожитими».
Осмислюю. Яка головна думка цих двох віршів, якщо поставити їх поруч? Як свіжо тут відкривається Бог, Який не дає обманові останнього слова?
«Ти — Бог, Який не дозволить…»
Співрозмова. Де тобі треба почути «Таких уникай»: від чийого впливу відійти? І де тобі самому потрібна Його сила замість вигляду?
«Господи, мені треба відійти від ___. І дай мені…»
Що побачили інші Стотт
Стотт пише, що в неправді завжди є щось явно фальшиве, а в правді щось самоочевидно правдиве. Обман може ширитися й бути модним якийсь час, але зрештою його викриють. Багато єресей колись здавалися переможними, а сьогодні цікаві хіба що історикам (Стотт, «The Message of 2 Timothy»).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Розкажи вірш тижня комусь або напиши його з пам’яті. І один крок: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли в неділю після зібрання хтось спитає, як справи, я відповім чесно хоча б одним реченням».
Імена. Молитва за 2–3 імені. Якщо цього тижня ти розповів свою історію, запиши одним реченням, як це було. Ще не вийшло? Не картай себе і не здавайся: молися за цю людину далі і шукай нагоди наступного тижня.
Звичка місяця · підсумок тижня. Третій тиждень «Мого Тимофія». Порахуй: скільки разів ви зустрілися за три тижні і скільки разів ти молився за нього, коли зустріч не вийшла? Обидва числа важать. Наступного тижня останній крок звички, «покажи іншому»: запросити свого Тимофія на групу або показати йому РОСА, щоб він пройшов її з кимось сам.
Суть дня · Відповідь на питання тижня
У понеділок ми питали: чому Павло пише про «вигляд благочестя» саме після списку, який починається і закінчується тим, що люди люблять? І що ж це за сила, яку не підробиш?
Схоже, відповідь лежить у самому списку. Він починається словом «самолюбні» і закінчується тим, що люди «більше люблять розкоші, ніж Бога» (3:2–4). Корінь не в порушених правилах, а в любові, яка відвернулася від Бога. А коли любов повернулася до себе, форма благочестя стає дуже зручною: вона прикриває. Тому «вигляд» стоїть після списку (3:5), наче обгортка на тому, що всередині.
Сила, якої вони відреклися, — Божа. Бог дав нам «духа сили, любові й розсудливості» (1:7), саме того, чого бракує списку. Ця сила не прийом і не настрій. Таємниця благочестя — «Той, Хто з’явився в тілі» (1 Тим. 3:16), а жити благочестиво можна лише «в Ісусі Христі» (3:12). Підробити можна обрис, як чаклуни повторювали знаки. Не можна підробити Божого перста (Вих. 8:15), чаші, очищеної зсередини (Мт. 23:26), спалених ефеських сувоїв (Дії 19:19) чи серця Веслі, яке зігрілося, коли він довірився «лише Христові».
Тому вихід не в кращій масці і не в тому, щоб кинути форму. Вихід — прийти до Христа з тим, що я насправді люблю, і дозволити Йому повернути мою любов до Бога. А тим, хто тримає вигляд і полонить інших, Павло велить не давати влади над собою: «Таких уникай» (3:5). Їхній успіх має межу (3:9).
Виходить так: форму бачать люди, а силу дає Бог. Зіграти її я не можу, але можу прийти до Того, Хто її має.
Основні істини тижня
- Скрутні часи роблять не обставини, а люди, чия любов повернулася до себе (3:1–4).
- Можна мати вигляд благочестя і відректися його сили: форма не погана, але без сили вона прикриває (3:5).
- Навчання без покаяння не визволяє, а тримає в полоні (3:6–7).
- Сила благочестя — Христос, і тому обман має межу (3:9, 12; 1 Тим. 3:16).
Свідок одним реченням. Того ж вечора на Олдерсгейт Веслі, за його словами, відкрито розповів усім присутнім те, що вперше відчув у серці: сила благочестя почалася для нього не з нової звички, а з довіри «лише Христові» (переказ; джерело: Веслі, «Щоденник», 24 травня 1738 року).
Слово вирішує
- Самовпевненість каже: я ходжу до церкви, отже, зі мною все гаразд. Слово каже: «які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (3:5).
- Страх каже: у мене все фальшиве, і Бог мене вже не прийме. Слово каже: «Тоді приходьте і розсудимось» (Іс. 1:18).
- Більшість каже: якщо вчителя слухають тисячі, він правий. Слово каже: «Але великого успіху вони не матимуть, бо їхнє безумство стане очевидним для всіх» (3:9).
- Звичка каже: ще одна проповідь — і я змінюся. Слово каже: «вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання істини» (3:7).
Вірш на пам’ять ще раз. Скажи з пам’яті.
«які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Таких уникай.»2 Тим. 3:5
Рядок декларації №7. Допиши своїми словами: «Сила благочестя — Христос, а не моя форма: ___, тому я ___». Наприклад: «Сила благочестя — Христос, а не моя форма: мені не треба грати віруючого, тому я несу Йому правду про те, що люблю».
Далі. Наступного тижня Павло пише: «Ти ж пішов слідом за моїм вченням, поведінкою, постановою, вірою…» (3:10), а далі називає Святе Писання, «яке може тебе зробити мудрим для спасіння» (3:15). Ми познайомимося з людиною, яка цілий вік віддала тому, щоб українці читали Писання рідною мовою. А звичка «Мій Тимофій» дійде до останнього кроку: покажи іншому.
Питання дня
Лишається в зошитіЯка одна думка цього тижня лишилася з тобою? І як вдався крок: до якої ділянки, де була лише форма, цього тижня дійшла Божа сила? Запиши це поруч із 3:5.
Що б ти відповів? У тест
«Я в церкву не ходжу. Там одні лицеміри: у неділю моляться, а в понеділок такі самі, як усі»
Що б ти йому відповів? Напиши 2–4 речення без докору, спираючись на 3:5 і Мт. 23:26.
Підказка
Погодься, що лицемірство справді є: Павло сам про нього пише (3:5), а Ісус говорив про нього найгостріше (Мт. 23:26). Скажи чесно, що й у тобі воно буває. А тоді покажи, що підробка існує лише тому, що є справжнє, і запроси подивитися не на людей, а на Христа.
Тест тижня
Підсумок тижня для куратора, без балів. Пройди тест до неділі. Якщо тиждень був дуже важкий, відповідай хоча б на одне ключове питання і познач звичку: це теж повноцінний підсумок.
1. П’ять ключових питань. Відповіді просто перенеси зі свого зошита:
- Пн. Чаклуни повторили перші знаки Мойсея, але на третьому мусили визнати: «Це – перст Божий!» (Вих. 8:15). Чому підробка змогла дійти лише до певної межі? І що це змінює, коли неправда навколо тебе здається сильною і успішною?
- Вт. Павло починає список словом «самолюбні» і закінчує тим, що люди «більше люблять розкоші, ніж Бога» (3:2–4), а тоді каже про «вигляд благочестя», сили якого вони відреклися (3:5). Як зв’язок між тим, що людина любить, і її благочестям пояснює, чому самої форми замало? І що це змінює в тому, як ти перевіряєш власне благочестя?
- Ср. Бог каже Своєму народові, що не може терпіти їхніх зборів (Іс. 1:13), і тут же кличе: «Тоді приходьте і розсудимось» (Іс. 1:18), а Ісус велить спершу очистити «чашу всередині» (Мт. 23:26). Як ці місця пояснюють, чому вигляд благочестя без сили такий небезпечний (2 Тим. 3:5)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, як ти приходиш до Нього?
- Чт. Сини Скеви вимовляли ім’я Ісуса як формулу, і злий дух відповів: «Ісуса я знаю і Павла знаю, а ви хто такі?» (Дії 19:15). А ті, хто повірив, визнали свої вчинки і спалили сувої, і «завдяки Господній силі, Слово зростало і міцніло» (19:20). Чим ім’я Ісуса як формула відрізняється від Його сили в житті? І до чого конкретного в твоєму житті цього тижня має дійти Його сила?
- Пт · Що б ти відповів? Друг каже: «Я в церкву не ходжу. Там одні лицеміри: у неділю моляться, а в понеділок такі самі, як усі». Що б ти йому відповів? Напиши 2–4 речення без докору, спираючись на 3:5 і Мт. 23:26.
2. Пригадай і застосуй (одне-два речення, без підглядання). Що Бог зробив і дав за 2 Тим. 3:1–9 і до чого це Слово кличе тебе? І з тижня 3: Павло писав «міцній у благодаті, яка в Ісусі Христі» (2:1). Чим сила благодаті відрізняється від вигляду благочестя (3:5)?
У самій формі ще звичка, крок тижня і рядок «Для куратора».
Пройти тест тижня тут
Форма не відкривається? Відкрий її в новому вікні.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. А на вихідних — відпочинок без нового матеріалу.
Якщо ти без групи
Питання «Обговоримо на групі» пройди з однією людиною. Якщо нікого немає, напиши куратору: він допоможе знайти пару. Раз на місяць буде зустріч для всіх, хто вчиться без групи.