Курс «2 Тимофія» · Тиждень 6 з 10

6Чиста посудина, лагідний слуга

2 Тим. 2:20–⁠26 · розділ III «Слово істини»

Час. 15–⁠20 хвилин щодня, вівторок 40–⁠45, п’ятниця 10–⁠15 і тест. Ще 2–⁠3 хвилини забирає читання розділу. І одного дня — 15 хвилин зі своїм Тимофієм.

Мета тижня. Побачити, що Господь Сам робить Своїх придатними і Сам дає покаяння, і цього тижня втекти від однієї суперечки та лагідно поговорити з людиною, з якою ти не згоден.

Вірш на пам’ять.

«Уникай молодечих пожадань, настирливо шукай праведності, віри, любові, миру з тими, які кличуть до Господа від чистого серця.»2 Тим. 2:22

Звичка місяця · тиждень 2 з 4. «Мій Тимофій» · повторюй: удруге пройдіть разом РОСА, тепер на 2:20–⁠26.

Свідок тижня. Чарльз Сімеон, кембридзький пастор. Парафіяни роками замикали від нього лави, а він записав, який вірш із цього уривка його стримав.

Лінія 2:2. Вірним людям передають не лише зміст, а й спосіб. Твій Тимофій вчиться в тебе, як говорити з тими, хто не згоден: не сваритися, лагідно наставляти і чекати від Бога. Цього тижня ви вдруге відкриєте Слово разом.

Питання тижня. У в. 21 Павло кличе очистити себе «від цього», а вже у вв. 24–⁠25 велить з лагідністю наставляти противників. Як можна водночас відмежуватися і йти до людини? І чому, давши Тимофієві стільки наказів, Павло закінчує не обіцянкою успіху, а словами «чи не дасть їм Бог покаяння»? Відповідь складатиметься з днів, а в п’ятницю ти побачиш її цілою.

Понеділок · ВхідВибрана посудина15–⁠20 хв

Пригадай. Минулого тижня на печатці Божої основи стояли два написи (2:19). Пригадай хоча б один і скажи, чому Тимофієві він був потрібен саме тоді. Одним реченням, без підглядання.

Короткі відповіді до тесту тижня 5
  • Пн. Богові не байдуже, у що ми віримо, бо від цього залежить, чи вчення веде до віри і «любові від чистого серця», чи до пустих балачок (1 Тим. 1:4–⁠6). Щирість не захищає від помилки, але Христос, Який помилував хулителя Павла, повертає і заблуканих. Пастка: «головне щирість» або підозра до всього, що чуєш.
  • Вт. Словесні змагання «слухачам на руїну» (2:14): можна виграти суперечку і зруйнувати тих, хто слухає. Тому працівник стоїть перед Богом і веде людей до істини прямою дорогою, точно і просто (2:15); цінність йому вже дана в Христі, тож вигравати не обов’язково. Пастка: «тоді взагалі не говоримо про вчення».
  • Ср. Як у день Корея, Господь сам знає і показує Своїх (Чис. 16:5), а воскресіння Христа, первістка, обіцяє майбутнє воскресіння Своїх (1 Кор. 15:20). Тому «воскресіння вже було» руйнує віру, а надія тримається на Тому, Хто знає нас. Пастка: «Бог знає Своїх, тож як живу — неважливо».
  • Чт. Бездоганна праця — це читати Слово так, щоб прочитане зрозуміли (Неем. 8:8): вірно тексту і з турботою про слухача, а не для враження. Добра відповідь називає людину і одну просту дію. Пастка: «я ще не готовий» або лекція замість розмови.
  • Пт · Що б ти відповів? Друг правий, що сварки шкодять (2:14), але ліки — не відкласти Слово, а сумлінно й прямо його читати (2:15). Серце, яке вірить, хоче знати, Кому вірить. Пастка: «тоді ти поверховий» або повна згода.
  • Пригадай і застосуй. Бог чує кожну розмову про Нього, оцінює працю Своїх і тримає Свою основу, бо знає Своїх (2:14–⁠19). Слово кличе прямо нести слово істини і відступати від неправди. Дух сили, любові й розсудливості з тижня 1 дає сміливість говорити і терпіння не сваритися. Пастка: відповідь лише про те, що робити мені.
  • Обговоримо на групі. Межа не в темі, а в меті й плоді: правда, сказана, щоб людина побачила Христа, будує, а суперечка заради перемоги руйнує. Павло називає помилку, але не воює словами. Пастка: вважати будь-яку незгоду словесним боєм.

Двері. «Після всього, що я наробив, Бог мене вже не вживе. Хіба що десь на задньому плані».

Що з цим не так: чесність щодо свого гріха важлива, і Писання бруду не применшує. Але сьогоднішня історія показує, кого саме Господь назвав «вибраною посудиною».

Молитва перед читанням. Біблія ще закрита. Згадай одну річ із свого минулого, через яку тобі здається, що Бог відклав тебе убік. Тоді: «Відкрий мої очі, щоб я міг побачити дивовижні властивості Твого Закону!» (Пс. 119:18).

Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім Дії 9:1–⁠19.

Фон. Дамаск — велике місто в Сирії, кілька днів дороги на північ від Єрусалима. Савл — це сам Павло: далі в Діях його називають і так, і так (Дії 13:9). Ананія тут — звичайний учень у Дамаску, не той Ананія, про якого йдеться в Діях 5.

РОСА · Дії 9:10–⁠19

Роздивляюсь.

Запиши в зошит · Спробуй 3 хв

Що Господь каже Ананії і що той відповідає (вв. 10–⁠14)? Як Господь називає Савла (в. 15)? Яким словом Ананія звертається до людини, яка прийшла ув’язнювати таких, як він (в. 17)? Що стається зі Савлом (вв. 18–⁠19)?

«Господи, покажи мені, як Ти дивишся на тих, кого я давно списав».

Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, Який про переслідувача каже: «для Мене він є вибраною посудиною» (в. 15)?

«Ти — Бог, Який бере в руки навіть того, хто…»

Співрозмова. Кого тобі було б найважче назвати «братом», як Ананія назвав Савла? Скажи про це Богові.

«Господи, я боюся підійти до ___, бо…»

Що побачили інші Стотт

Стотт помічає, що «посудина» в Діях 9:15 — те саме слово, яке Павло згодом вживає в листі Тимофієві. Про себе і своїх співпрацівників Павло писав також, що ми несемо скарб у глиняних посудинах (2 Кор. 4:7). Посудина існує не для того, щоб на неї дивилися: вона несе Христове Ім’я, як крихкий глиняний світильник несе світло (Стотт, «The Message of 2 Timothy»).

Амінь ділом.

Запиши в зошит · Застосуй

«Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли сьогодні думка знову повернеться до людини, яку я давно вважаю безнадійною, я назву її Богові на ім’я і скажу: Ти можеш».

Імена. Візьми наступні 2–⁠3 імені зі свого списку. Молись: «Господи, Ти зробив переслідувача вибраною посудиною. Відкрий очі і ___». Людина зі списку не проєкт. Якщо ти на службі чи вдома з малими дітьми, достатньо одного імені на день.

Звичка місяця · тиждень 2 з 4: повторюй. Минулого тижня ти вперше пройшов РОСА зі своїм Тимофієм або принаймні спробував домовитися. Цього тижня повторіть: ті самі 15 хвилин, тепер на 2:20–⁠26 або на сьогоднішню історію з Дій 9, якщо твій Тимофій ще новий у Біблії. Домовся сьогодні про день. Якщо минулого разу не вийшло, почни зараз: «частково» — теж добре. Галочка.

Суть дня · Вибрана посудина

У багатьох вдома є чашка з відбитою ручкою. Викинути шкода, а на стіл перед гостями вже не поставиш, тож вона стоїть десь у глибині шафки. Іноді так ми думаємо і про себе. Колись я зробив те, про що соромно згадувати, і відтоді мені здається, що Бог тримає мене саме в такій шафці.

У 2:19 Божа основа стоїть, а далі вона стає домом із посудом (2:20). Але сьогодні ми ідемо туди, де Павло вперше почув, що він сам — посудина.

Дії 9. Савл іде до Дамаска з листами від первосвященика, щоб заарештувати тих, хто належить до Христової дороги. На дорозі його зупиняє голос: «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?» (9:4). Три дні він сліпий. А в місті Господь кличе Ананію, і той пробує заперечити: цей чоловік «має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я» (9:14). Відповідь Господа коротка: «Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля» (9:15).

Зверни увагу на порядок. Савл ще нічого не виправив, не перепросив жодної родини, не довів своєї щирості. Посудиною його робить Господь, і робить це словом «для Мене».

Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв

Ти — Ананія. Що тобі найважче в цьому короткому «Іди»?

Лука не каже, що Ананія відчував дорогою, тож і ми не вигадуватимемо. Ми знаємо лише його заперечення і те, що він все-таки пішов. І перше, що він сказав, увійшовши: «Савле, брате!» (9:17). Брат. Учень, який мав усі підстави боятися, приходить до ворога з руками для благословення. «І в мить наче якась луска відпала з його очей» (9:18).

Мине тридцять з гаком років. Той самий Савл, тепер старий Павло в римських кайданах, пише своєму учневі про великий дім, де є різні посудини. Він знає цей образ зсередини. Запам’ятай також слово «переслідуєш» з в. 4: завтра ти зустрінеш його там, де не чекаєш.

Запиши в зошит · Спробуй здогадатися 1 хв

Завтра Павло скаже, що в домі є посудини «для почесного вжитку» і «для непочесного». Як, на твою думку, посудина стає почесною? Одним реченням. Завтра перевіриш у тексті.

І останнє. Савл не знайшов Христа сам: Христос зупинив його на дорозі. І ту саму руку, яка зупинила переслідувача, Христос простягає до тебе, коли ти дивишся на свою шафку з відбитими чашками.

Основна істина дня. Господь Сам вибирає і робить Своєю посудиною навіть того, хто Його переслідував, тому минуле не має останнього слова про те, чи придатна людина для Його справи.

Свідок тижня: Чарльз Сімеон

Чарльз Сімеон (1759–⁠1836) — англійський священник, який п’ятдесят чотири роки служив в одній церкві, Святої Трійці в Кембриджі. Студентом він місяцями мучився пам’яттю про свої гріхи, аж поки перед Пасхою 1779 року не прочитав, що в старозавітній жертві людина клала свій гріх на голову жертви. Тоді він зрозумів, що може покласти свої гріхи на Ісуса, а вранці на Пасху прокинувся зі словами «Ісус Христос сьогодні воскрес!» (переказ його спогаду).

Джерело: Моул, «Charles Simeon».

Два питання дня

У тестГосподь назвав Савла «вибраною посудиною» тоді, коли той ще мав владу «ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я» (Дії 9:14–⁠15). Чому Господь починає саме з цього, а не чекає, поки Савл стане кращим? І що це змінює в тому, як ти дивишся на своє минуле або на людину, яку давно списав? (2–⁠3 речення)

Лишається в зошитіЯку річ із свого минулого ти досі вважаєш доказом, що Бог тебе відклав? Запиши її, а поруч — Дії 9:15.

Вечір. Перед сном: дякую за одну річ дня → визнаю, де схибив → приймаю прощення в Христі → прошу сили на завтра. Хвилина, не більше.

Вівторок · Глибокий деньEMOI на 2 Тим. 2:20–⁠2640–⁠45 хв

Якщо сьогодні зовсім немає часу — зроби РОСА на уривок.

Пригадай. Вірш минулого тижня: «Постарайся представити себе ___ перед Богом, ___ працівником, який ___ на принципи істини» (2:15). Скажи з пам’яті. Сьогодні той самий працівник стає посудиною в домі Володаря.

Двері. «Я ж захищаю правду. Якщо хтось при цьому образився, це вже його проблеми».

Що з цим не так: правду справді треба захищати, і Павло сам це робить (2:18). Але сьогоднішній уривок питає ще й про того, хто її захищає, і про те, як він це робить.

Молитва перед читанням. Згадай людину, з якою ти зараз не згоден у чомусь важливому. Назви її Богові. Тоді: «Відкрий мої очі…» (Пс. 119:18). Усю дорогу помічай, де текст тебе зупиняє, і кажи про це Йому.

Фон. У заможному римському домі стояв посуд різної ціни. Срібні чаші подавали на стіл для гостей, а дерев’яні та глиняні ставили на кухню, а деякі служили для помиїв. Раб у в. 24 — домашній слуга, який належить господареві. Тенета (в. 26) — сітка чи пастка на птаха або звіра.

Слова і імена. Великий дім (в. 20) — заможне господарство, де багато речей і людей. Володар (в. 21) — господар дому, який вирішує, для чого кожна річ. Молодечі пожадання (в. 22) — пориви, які особливо сильні в молодості. Ті, які кличуть до Господа (в. 22) — так Біблія називає Божий народ: тих, хто молиться до Нього і визнає Його Господом. Покаяння (в. 25) — зміна думки й напряму життя, поворот до Бога.

Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім уривок 2:20–⁠26 ще раз, вголос і повільно.

Що написано? 6–⁠7 хв

Запиши в зошит · Спробуй

Випиши всі накази в цих семи віршах. Які з них ведуть «від» чогось, а які «до» чогось? Що три слова в кінці в. 21 кажуть про очищену посудину? Яким має бути Господній раб (вв. 24–⁠25)? Що робить Бог (в. 25), а що диявол (в. 26)? Чесно: що з цього ти вже знав і звідки?

«Господи, я читаю про посуд у Твоєму домі. Покажи, яким Ти бачиш мене».

Після своєї спроби

Наказів три, і ще одна умова: «якщо хто очистить себе» (в. 21). Накази такі: уникай, настирливо шукай (в. 22), обминай (в. 23). Помітив форму? Два «від» стоять по боках, а одне «до» посередині: тікати само по собі ще не ціль. Очищена посудина «освячений, корисний для Володаря, готовий для кожного доброго діла». Господній раб «не повинен сваритися», але має бути привітний до всіх, здатний навчати, терпеливий і з лагідністю наставляти противників. Бог може дати покаяння, а диявол «зловив їх живцем». Перевір свій понеділковий прогноз. Посудина стає почесною не завдяки золоту чи сріблу. Вона стає такою, коли очищена і готова служити Володареві. А тепер зупинися на «настирливо шукай» і згадай слово з Дій 9:4. Про це — у кроці 2.

Питання до тексту 8–⁠10 хв

Запиши в зошит · Пороздумуй

Запиши одне-два власні питання до уривка і можливі відповіді. Якщо не знаєш, з чого почати: хто ці посудини, усі віруючі чи вчителі? Від чого саме очищатися «від цього»: від людей чи від їхнього вчення? Чому пожадання саме «молодечі», якщо далі йдеться про суперечки? Як можна обминати суперечки і водночас наставляти противників? Чому «чи не дасть», а не просто «Бог дасть»?

«Отче, чого Ти не хочеш, щоб я тут пропустив?»

Після своєї спроби: три рухи уривка

2:20–⁠21. Посудина для Володаря

Павло продовжує образ із 2:19: Божа основа стає великим домом. У домі є і срібло, і глина, одне для столу, інше для брудної роботи. Стотт вважає, що Павло думає насамперед про вчителів: з одного боку Тимофій, з іншого Гіменей і Филит. Але «якщо хто» відчиняє двері кожному. Для перших слухачів тут була несподіванка: справжня глиняна чаша золотою не стане, а тут посудина може змінити призначення. Від чого очищатися? «Від цього» — радше від неправди й зла таких вчителів, ніж від самих людей: за кілька віршів Тимофій має йти до них із наставлянням. Посудину робить почесною не матеріал, а те, що вона чиста і в руках Володаря.

2:22–⁠23. Тікай і женися

«Уникай» тут буквально «тікай», як від небезпеки. Молодечі пожадання не зводяться до тілесних: поруч стоять сварки, тож йдеться й про запальність, жагу мати останнє слово і тягу до нового заради нового. Далі слово тижня. Сучасний переклад каже «настирливо шукай», і зміст передано добре. У грецькому тут «діо́ке» (гонися, переслідуй). Те саме дієслово звучало на дорозі до Дамаска: «чому ти Мене переслідуєш?» (Дії 9:4). Ним же Павло описує себе колишнього: «я несамовито переслідував Божу Церкву» (Гал. 1:13). Стотт пояснює, що це дієслово протилежне до «тікати»: бігти слідом, гнатися, як на полюванні (Стотт, «The Message of 2 Timothy»). Людина, яка колись гналася за Христовими людьми, тепер пише учневі: женися за праведністю, вірою, любов’ю, миром. І не сам, а «з тими, які кличуть до Господа». Так Ананія називав тих, кого Савл їхав ув’язнювати (Дії 9:14). Благодать не гасить у людині пристрасті, а розвертає її до Бога і до Його людей.

2:24–⁠26. Лагідний слуга

Раб належить Господареві, тож і спосіб розмови вирішує не він. Він не свариться, але й не мовчить: він «здатний навчати» і «з лагідністю наставляє». «Терпеливий» тут — той, хто витримує кривду, не затаївши образи (Ґатрі). Для перших слухачів це звучало тверезо: противники водночас відповідальні й зловлені. Вони мають самі опам’ятатися, але сидять у тенетах. Головне слово тут має Бог: «чи не дасть їм Бог покаяння». Це надія, а не гарантія, і вона знімає зі слуги неможливе: вибити згоду. Покаяння не вибивають у суперечці: його дає Бог, а слуга лагідно відкриває правду і чекає.

Що побачили інші Фі

Фі звертає увагу: якби «очистити себе від цього» означало розірвати з противниками або відлучити їх, Павло за кілька віршів не велів би Тимофієві їх наставляти. Тому, на його думку, йдеться насамперед про хибне вчення, а не про самих людей (Фі, «1 and 2 Timothy, Titus»).

Головна думка 3 хв

Запиши в зошит · Спробуй

Закрий текст. Що Павло хотів сказати Тимофієві цими сімома віршами? Одне речення, до 20 слів. Які вірші несуть цю думку найчіткіше?

«Ось чого Ти чекав від Тимофія, і ось що Ти залишив Собі…»

Після своєї спроби

Очисти себе від зла і сварливості, щоб Господь ужив тебе лагідно наставляти противників, бо покаяння дає Бог. Слова в тебе можуть бути інші. Порівняй: чи є в твоєму реченні і те, що робить людина, і те, що робить Бог? Найчіткіше цю думку несуть вв. 21, 24 і 25.

Як свіжо тут відкривається Бог 3–⁠4 хв

Запиши в зошит · Пороздумуй

Не загальні слова на кшталт «Бог добрий», а що Він робить саме тут. Подивись на «Володар» (в. 21) і на «чи не дасть їм Бог» (в. 25). Що з цього правда на всі часи? І одне слово про себе: це мене тішить, дивує, вабить чи лякає?

«Так ось Ти Який: Ти Володар, і Ти сам…»

Після своєї спроби

Бог тут — Володар дому. У Його домі не все чисте, і Він це бачить. Але Він не викидає посуду одним рухом: Він кличе очиститися і вже має для кожної посудини «добре діло». А в в. 25 відкривається те, чого не може жоден слуга: Бог дає покаяння. Зміна серця — це дар, а не приз за найкращий аргумент. І Бог не байдужий до противників: Він хоче, щоб вони «пізнали істину і вирвалися». Правда на всі часи: серце людини в Божих руках, а не в моїх. Це знімає з мене тягар «переконати будь-що» і водночас не дає опустити руки: якщо Бог може дати покаяння, варто говорити і молитися.

Де тут Христос 3 хв

Запиши в зошит · Пороздумуй

Ім’я Ісуса в цих семи віршах не звучить. Де Він усе-таки є? Підказка: подивись на «кличуть до Господа» (в. 22) і «Господній раб» (в. 24), а тоді прочитай Мт. 11:29.

«Ісусе, у цьому тексті я бачу Тебе в тому, що…»

Де тут Христос

У Новому Завіті «кликати до Господа» означає кликати до Ісуса: так Ананія говорить про християн у Дамаску (Дії 9:14), а Павло — про всю Церкву (1 Кор. 1:2). Тож Тимофій — раб Господа Ісуса, і вдачу раба формує його Господар. Який Він? «Я лагідний і покірний серцем» (Мт. 11:29). Він не сварився і не кричав (Мт. 12:19). Він сам очищає Своїх людей: «Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл» (Тит. 2:14). Посудина може очищати себе лише тому, що її вже викупив і обмив Христос. А до полонених у тенетах Він прийшов першим, щоб проголосити їм визволення (Лк. 4:18).

Що побачили інші Сперджен

Чарльз Сперджен — лондонський баптистський проповідник XIX століття. Його називали останнім із пуритан, бо він жив і проповідував їхнім богослов’ям благодаті. Він писав, що людина навіть із дуже скромними здібностями, коли вона справді свята, стане придатнішим знаряддям у Божій руці, ніж людина величезних талантів, яка не слухається Бога (за збіркою «Exalting Jesus in 1 & 2 Timothy and Titus», переказ).

Серце відповідає 4 хв

Спершу одним словом: що в тобі зараз відгукнулося — подяка, покаяння чи довіра? Потім молитва, вголос або в зошит:

«Господи, Ти Володар цього дому, і я Твій (2:21). Визнаю, що часто женуся не за миром, а за тим, щоб ___ (наприклад: мати останнє слово; щоб усі побачили, що я правий). Найбільше це видно, коли ___.

30 секунд тиші. Що Ти показуєш мені зараз?

Дякую, що Ти не викидаєш мене, а кличеш очиститися (2:21). Навчи мене бути привітним до ___ і з лагідністю говорити правду (2:24–⁠25). Дай покаяння там, де я нічого не можу вдіяти. Я Твій, бо Ісус віддав Себе, щоб очистити мене (Тит. 2:14)».

Рядок плачу. Якщо ти довго молишся за людину, яка не слухає, і вже втомився: «Боже, я вже не знаю, що сказати ___. Мені ___. Я не можу дати йому покаяння. Але Ти можеш, і я віддаю його Тобі». Павло теж не обіцяв, що повернуться всі: він написав «чи не дасть». Сказати Богові про втому — не зневіра.

Якщо ти ще шукаєшСкажи Богові чесно: «Якщо Ти справді можеш змінити серце людини, почни з мого. Покажи мені правду про Себе».

Крок 2–⁠3 хв

Запиши в зошит · Застосуй

Втечу і погоню видно на ділі. Обери один крок і запиши: «Коли ___, я ___».

Наприклад:

  • «Коли ввечері захочеться ще раз відповісти в родинному чаті, я закрию його до ранку і помолюся за тих, хто там пише».
  • «Коли в розмові з колегою помічу, що хочу вже перемогти, а не зрозуміти, я спитаю: “Поясни, як ти це бачиш”».

Лінія 2:2. Твій Тимофій вчиться не лише з твоїх слів, а й з того, як ти говориш про людей, з якими не згоден. Коли цього тижня проходитимете РОСА, помоліться разом за одну таку людину. Домовся сьогодні про день і годину.

«Господи, я цього сам не витягну, будь зі мною о ___». Увечері чесно скажи собі: так чи ні? Якщо ні, напиши Йому один рядок, без самокарання, і спробуй завтра.

Якщо ти ще шукаєшТвій крок — прочитати Дії 9:1–⁠19 і записати одне питання. Постав його людині, яка тебе запросила.

Свідок одним рядком. 10 листопада 1782 року Сімеон виголосив першу проповідь у церкві Святої Трійці, хоча парафіяни хотіли іншого пастора. Ще до цього він прийшов до них і сказав, що він служитель миру і хоче цієї парафії лише для того, щоб робити їм добро (переказ).

Джерело: Моул, «Charles Simeon».

Імена. Наступні 2–⁠3 імені зі списку: «Ти даєш покаяння. Дай його і ___, щоб він пізнав істину».

Звичка місяця. Якщо ще не домовився зі своїм Тимофієм, напиши йому сьогодні. Галочка.

Два питання дня

У тестПавло кличе уникати молодечих пожадань і настирливо шукати праведності, віри, любові, миру разом з іншими (2:22), а тоді з лагідністю наставляти противників, «чи не дасть їм Бог покаяння» (2:25). Чому той, хто знає, що покаяння дає Бог, може не сваритися, а лагідно говорити правду? І що це змінює в тому, як ти говориш із людиною, з якою не згоден? (2–⁠3 речення)

Лишається в зошитіЗа чим ти останнім часом найбільше «женешся»? Одним словом.

Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. І чесне «так чи ні» до свого кроку.

Середа · Світло з інших місцьСлуга, який не кричить15–⁠20 хв

Пригадай. Вірш тижня 2: «…бо знаю, ___ я повірив, і переконаний, що Він має силу ___ довірене мені до того дня» (1:12). Скажи з пам’яті. Сьогодні побачиш, як така певність робить людину спокійною перед ворогом.

Двері. «Лагідність — це для слабких. Якщо не поставиш людину на місце, тобі сядуть на шию».

Що з цим не так: межі справді потрібні, і лагідний не означає безхребетний. Але Писання показує лагідність як силу людини, яка довіряє Богові, а не як слабкість.

Молитва перед читанням. Згадай людину, яка тебе скривдила і про яку неприємно думати. Назви її Богові, хоча б подумки. Тоді: «Відкрий мої очі…»

Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім 1 Самуїлова 24:1–⁠20. Тит. 3 і Мт. 12 цитуються в суті дня.

Фон. Саул — перший цар Ізраїля. Бог уже відкинув його і через Самуїла помазав молодого Давида, тож Саул гнався за ним, щоб убити. Ен-Ґеді — оаза в пустелі біля Мертвого моря, де в скелях багато печер. Помазаник Господній — цар, якого Бог поставив через помазання олією.

РОСА · 1 Самуїлова 24:4–⁠20

Роздивляюсь.

Запиши в зошит · Спробуй 3 хв

Що пропонують Давидові його люди і що він робить (вв. 4–⁠8)? Що Давид каже Саулові і Кому віддає суд (вв. 9–⁠16)? Як відповідає Саул (вв. 17–⁠20)?

«Господи, покажи мені, звідки в Давида така стриманість».

Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, Якому Давид віддає справу: «Тож нехай Господь буде суддею і нехай розсудить між мною і між тобою!» (в. 16)?

«Ти — Суддя, і тому мені не треба…»

Співрозмова. Де в тебе зараз є «нагода» відповісти комусь ударом на удар, хай навіть словом? Скажи про це Богові.

«Господи, мені дуже хочеться ___. Але Ти…»

Що побачили інші Ґатрі

Ґатрі допускає, що назва «Господній раб» у 2:24, можливо, перегукується з піснями про Слугу Господа в Ісаї. Якщо Христос не сварився, пише він, то й Його людям треба перестати сваритися (Ґатрі, «The Pastoral Epistles»).

Амінь ділом. Той самий крок, що ти записав у вівторок.

Запиши в зошит · Уточни

«Коли буде ___, я зроблю ___». Чи є там час і місце? Чи видно, від чого ти тікаєш і за чим женешся?

Імена. 2–⁠3 імені зі списку: «Ти Суддя і Спаситель. Будь милостивий до ___ і до мене».

Звичка місяця. Якщо ви вже пройшли РОСА, подякуй Богові за одне питання, яке поставив твій Тимофій. Якщо ще ні, нагадай йому про домовленість. Галочка.

Суть дня · Слуга, який не кричить

У 2:24 Павло пише коротко: «Адже Господній раб не повинен сваритися». Це не нове правило, а стара Божа дорога, і три місця Писання її показують.

Давид у печері. Саул з армією шукає Давида в пустелі і сам, нічого не підозрюючи, заходить у ту саму печеру, де ховаються Давид і його люди. Ті шепочуть: ось твій день. Давид нишком відрізає край Саулового одягу, і навіть за це його гризе сумління. Своїм людям він каже: «Не дай того Господи, щоб я учинив таке з моїм володарем – помазаником Господнім, – піднявши на нього свою руку!» (24:7). Потім виходить слідом, кланяється і говорить з царем відкрито. Суд він віддає Богові: «нехай Господь буде суддею і нехай розсудить між мною і між тобою!» (24:16). Саул голосно плаче і каже: «Ти справедливіший від мене, адже ти відплатив мені добром, хоч я заподіяв тобі стільки лиха» (24:18).

Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв

Давид міг закінчити свою втечу одним рухом. Що, на твою думку, тримало його руку?

Здається, не слабкість: у нього були і ніж, і люди. Його тримав Бог, Якому він довірив суд. Хто знає, що Суддя є, той може не вирішувати все власною рукою.

Є й чесна межа. Саул заплакав, але через два розділи знову пішов шукати Давида з армією (1 Сам. 26:2). Лагідність не гарантує, що противник зміниться назавжди. Тому й Павло пише обережно: «чи не дасть їм Бог покаяння». І ще одне: Давид не пішов за Саулом у його табір. Не мстити і довірити себе тому, хто тебе переслідує, — різні речі.

Чому ми можемо бути лагідними. Титові Павло пише майже те саме, що Тимофієві: нагадуй людям, «щоб нікого не зневажали, не були сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність до всіх людей» (Тит. 3:2). А далі пояснює чому: «Адже колись і ми були нерозумними» (3:3). «Коли ж з’явилася благодать і любов до людей нашого Спасителя – Бога» (3:4), Він спас нас не за наші діла, а за Своєю милістю (3:5). Я лагідний до нерозумного не тому, що я кращий. Я сам був таким, і Бог був добрий до мене.

Слуга, який не доламає. Матвій бачить у Ісусі Слугу, про Якого писав Ісая: «Він не буде змагатися, не буде кричати, ніхто не почує на майданах Його голосу. Надламаної тростини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, доки не доведе правосуддя до перемоги» (Мт. 12:19–⁠20). Цей Слуга не слабкий і не байдужий до правди: Він доведе правосуддя до перемоги. Але зробить це, не ламаючи тих, хто вже надламаний.

Ці тексти не тотожні. Давид стримується перед царем, якого поставив Бог. Тимофій стоїть перед вчителями, які руйнують віру. Христос — Слуга, Який сам несе і суд, і спасіння. Спільне в них одне: Божий слуга довіряє суд і зміну серця Богові, і тому може не воювати словами.

Над усім цим стоїть Христос, Слуга, Який не доламав і нас. Його раби беруть приклад з Нього, а не з найгучнішого у вчорашньому чаті.

Основна істина дня. Божий слуга може не сваритися, бо суд і зміну серця він довіряє Богові, а його лагідність росте з того, що Бог у Христі був добрий до нього самого.

Важке місце: «Лагідний — значить, мовчи й терпи все?»

Питання. Якщо Господній раб не свариться і має бути терпеливим, то я мушу мовчки терпіти, коли мене принижують чи кривдять?

Хибна відповідь, яку іноді чуємо. «Так, справжній християнин терпить усе і мовчить». Або навпаки: «Лагідність — це для давніх часів, сьогодні треба давати відсіч».

Що каже текст. Павло звертається до служителя, який навчає противників, і забороняє йому сваритися, мстити й принижувати. Але цей самий слуга «здатний навчати» і «наставляє» (2:24–⁠25): він називає неправду неправдою. Давид не підняв руки на Саула, але й не залишився в його таборі. Межа така: лагідність забороняє помсту й крик, але не забороняє назвати зло злом, попросити допомоги чи захистити слабшого. Текст не вимагає, щоб людина, яку кривдять, мовчала про це.

Якщо важко. Якщо зараз хтось тебе принижує, тисне чи кривдить, і ці рядки чіпляють за живе, не залишайся з цим сам. Поговори з людиною поруч: куратором, лідером групи чи пастором.

Свідок тижня: «Чарльз, гордий і дратівливий»

Лагідність не була природною вдачею Сімеона: біограф прямо називає його запальність слабким місцем. Якось, виїжджаючи від друзів, він поспішав, а слуга надів на коня не ту вуздечку, і Сімеон дуже розсердився. Господар дому підклав йому в сумку жартівливий лист нібито від слуги: як це пан так добре проповідує й молиться, а на власний язик вуздечки не має? Підписано було «Джон Софтлі», тобто майже «Іван Лагідний». Сімеон відповів короткою запискою від «Чарльза, гордого і дратівливого» і щиро подякував за добрий і своєчасний докір. Другові він написав лист покаяння і попросив перепросити того слугу від його імені (переказ).

Джерело: Моул, «Charles Simeon»; Пайпер, «The Roots of Endurance».

Обговоримо на групі

Давид не підняв руки на Саула, але й не пішов за ним у його табір (1 Сам. 24). Павло велить не сваритися, а з лагідністю наставляти противників (2 Тим. 2:24–⁠25). Де, на твою думку, межа між лагідністю і тим, щоб дозволяти себе принижувати? Подумай сам, а поговоримо на зустрічі.

Два питання дня

У тестДавид віддав суд Богові: «нехай Господь буде суддею» (1 Сам. 24:16), а Павло пояснює лагідність до всіх тим, що «колись і ми були нерозумними», але з’явилася благодать нашого Спасителя (Тит. 3:2–⁠4). Як ці місця пояснюють, чому «Господній раб не повинен сваритися» (2 Тим. 2:24)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, як ти відповідаєш людині, яка тебе зачепила? (2–⁠3 речення)

Лишається в зошитіХто тебе зараз найбільше дратує? Напиши ініціали і одне речення молитви за цю людину.

Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.

Четвер · У життіКолись непотрібний15–⁠20 хв

Пригадай. Яке слово з Дій 9:4 у вівторок повернулося в 2:22 і що воно означає? З пам’яті, одним реченням.

Двері. «Я вже двічі пробував його переконати. Більше не буду: як об стінку горох».

Що з цим не так: втома справжня, і буває час помовчати. Але Павло ставить надію не на силу наших аргументів, а на Бога, Який дає покаяння.

Молитва перед читанням. Згадай людину, яку ти колись вважав безнадійною, а вона змінилася. Подякуй за неї. Тоді: «Відкрий мої очі…»

Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім увесь лист до Филимона: це одна сторінка.

Фон. Филимон — християнин, у чиєму домі збиралася церква, ймовірно, у Колосах. Онисим — його раб, який утік і якось опинився поруч із Павлом. Тепер Павло відсилає його назад із цим листом. Ім’я Онисим грецькою означає «корисний».

РОСА · Филимона 8–⁠16

Роздивляюсь.

Запиши в зошит · Спробуй 3 хв

Як Павло міг би говорити з Филимоном, а як говорить (вв. 8–⁠9)? Яким був Онисим колись і яким став тепер (в. 11)? Яким він має повернутися до Филимона (в. 16)?

«Господи, покажи мені, як Ти робиш потрібним того, кого всі списали».

Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, Який з утікача робить того, «який колись тобі був непотрібний, та нині й тобі, й мені дуже потрібний» (в. 11)?

«Ти — Бог, Який повертає додому навіть…»

Співрозмова. Кого ти подумки записав у «непотрібні»? Скажи Богові чесно.

«Господи, я давно махнув рукою на ___. Але Ти…»

Що побачили інші Ґатрі

Ґатрі помічає, що слово «корисний» з 2 Тим. 2:21 Павло вживає ще про двох людей: про Онисима (Флм. 11) і про Марка (2 Тим. 4:11). Але саме в 2:21, на його думку, йдеться про те, що важить більше: бути потрібним самому Христові (Ґатрі, «The Pastoral Epistles»). Сучасний переклад у Филимоні і в 4:11 ставить «потрібний», тож цей зв’язок легко пропустити.

Амінь ділом.

Запиши в зошит · Застосуй

Твій крок з вівторка або новий: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли в суботу подзвоню братові, я спершу спитаю, як він, і не почну з того, у чому він помиляється».

Імена · крок свідчення. Молитва за 2–⁠3 імені: «Ти зробив Онисима потрібним. Зроби щось нове і в житті ___». Минулого тижня ти запрошував когось на вечерю групи чи Міст або ділився одним реченням із тексту. Тепер сходинка вище: запропонуй одній людині зі списку прочитати разом короткий уривок. Можна так: «Я зараз читаю коротенький лист, усього сторінка. Прочитаєш зі мною? Мені цікаво, що ти скажеш». Филимон добре підходить. Не сперечайся, просто спитай: «Що тебе тут зачепило?» Якщо відмовить, подякуй і молися далі. Якщо ти на службі чи далеко, надішли людині один вірш і спитай, як вона.

Звичка місяця. Якщо РОСА з Тимофієм ще попереду, спробуйте Филимона: це один розділ, і в ньому видно, як Павло говорить лагідно і водночас прямо. Галочка.

Суть дня · Колись непотрібний

Олегові сорок два. Він майстер на СТО і вже третій рік веде в церкві домашню групу. Його молодший брат Сергій півроку дивиться канал проповідника, який вчить: якщо віриш правильно, Бог неодмінно дасть здоров’я і гроші, а хто хворіє, той мало вірить. Сергій пересилає ролики в родинний чат. Олег відповідає довгими повідомленнями з віршами, о першій ночі і з сарказмом. Мама вже просить: «Хлопці, ну годі». А Олег каже собі: «Я ж захищаю правду. Якщо я замовкну, Сергій пропаде».

Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв

Що в словах і вчинках Олега правда, а що ні? Що сказав би йому 2 Тим. 2:22–⁠25?

Почнімо з доброго. Олег правий щодо вчення: Павло сам називає помилку помилкою (2:18), і добре, що Олегові не байдуже, що слухає брат. Але подивись, за чим він насправді женеться о першій ночі. Схоже, за останнім словом. Це і є «молодечі пожадання», хоч Олегові вже за сорок: не відступити і показати, хто тут старший у вірі. Від цього Павло велить тікати. І ще одна неправда ховається в його словах: ніби віра брата тримається на його нічних відповідях.

Що могло б бути інакше? Олег закриває чат до ранку. У середу після групи розповідає двом братам, що його зачепило, і вони моляться разом. У суботу він дзвонить Сергієві сам, без чату. Спершу питає, чим його зачепив той проповідник, і чує несподіване: Сергій боїться, бо в нього хвора донька. Він пропонує прочитати разом 2 Кор. 12:7–⁠10, де Павло тричі просить забрати від нього біль, а Бог відповідає, що Його благодаті йому вистачає. І молиться за Сергія та його доньку.

Чи переконає це Сергія? Текст не обіцяє. «Чи не дасть їм Бог покаяння» означає просту річ: Олег відповідає за те, як говорить, а серце брата в Божих руках. Межа теж є. Лагідність не означає погодитися з неправдою чи мовчати, коли Сергій надсилає такі ролики хворій мамі. Олег може коротко і спокійно написати в чаті, з чим він не згоден, і запропонувати поговорити особисто.

Вийдімо за межі родинного чату. Вчителька, з якою завуч щоразу сперечається на нараді. Батьківський чат класу. Сусідка, переконана, що всі віруючі — сектанти. Колега, який на перерві питає з насмішкою. У кожного свій противник, а дорога та сама: тікати від бажання перемогти, шукати миру разом з іншими, лагідно говорити правду і чекати від Бога.

Онисим колись був «непотрібний». Павло привів його до Христа (Флм. 10), і Бог зробив його «дуже потрібним». А на Филимона Павло не тисне своєю владою апостола, а пише: «проте радше з любові благаю» (Флм. 9). Той, хто сьогодні шле тобі ролики, теж може колись стати братом, з яким ви разом відкриватимете Писання.

Над усім цим стоїть Христос. Він не списав нас як безнадійних, а примирив з Богом, коли ми були Йому ворогами (Рим. 5:10). І заплатив за наше повернення, як Павло пропонує Филимонові зарахувати борг Онисима йому (Флм. 18).

Основна істина дня. Господній раб тікає від бажання перемогти, шукає миру разом з іншими і лагідно говорить правду, бо змінити серце може лише Бог, Який робить непотрібних потрібними.

Свідок тижня: замкнені лави

Парафіяни Святої Трійці хотіли іншого пастора і вирішили зробити церкву для Сімеона якомога недоступнішою. У неділю вранці майже всі лави з дверцятами стояли замкнені, а їхні власники не приходили. Людям лишалися проходи. Сімеон власним коштом поставив у проходах і кутках лавки, але церковні старости повикидали їх на церковне подвір’я. Коли він почав вечірнє служіння і люди потяглися, старости замкнули церкву і забрали ключі, поки люди стояли на вулиці. Одного разу Сімеон покликав коваля відчинити двері, але потім вирішив поки що те служіння залишити. Опір із перервами тривав майже десять років. Сімеон навіть отримав висновок юриста, що замикати лави незаконно, але біограф не знайшов жодного сліду, щоб він подавав до суду.

Згодом він записав: «У такому стані речей я не бачив інших ліків, крім віри й терпіння». І назвав вірш, який тоді впокоював і тримав його думки: «Слуга Господній не повинен сваритися» (слова Сімеона за Моулом, наш переклад). Він молився, щоб Бог дав подвійне благословення тим небагатьом, хто все-таки приходив, і писав, що без цієї думки впав би під своїм тягарем.

Ця історія не про незламного пастора: ми вже бачили, яким запальним він бував. Вона про Христа, Який Своїм Словом тримав гаряче серце і робив Свого раба терплячим.

Джерела: Моул, «Charles Simeon»; Пайпер, «The Roots of Endurance».

Два питання дня

У тестОнисим, який «колись… був непотрібний», став «дуже потрібний» (Флм. 11), а Павло обіцяє: «якщо хто очистить себе», той буде «корисний для Володаря» (2 Тим. 2:21). Що це показує про те, Хто робить людину придатною, і як це змінює твоє ставлення до людини, з якою ти зараз не згоден? Назви одну дію, якою ти цього тижня тікаєш від сварки й шукаєш миру. (2–⁠3 речення)

Лишається в зошитіЧого ти боїшся, коли думаєш замовкнути в суперечці? Одним словом.

Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.

П’ятниця · Підсумок«Чи не дасть їм Бог покаяння»10–⁠15 хв + тест

Пригадай. Який вірш, за словами Сімеона, стримував його, коли замикали лави? З пам’яті.

Двері. «Якщо він досі не покаявся, значить, я погано пояснив».

Що з цим не так: добре пояснювати справді важливо, і Павло хоче, щоб слуга був «здатний навчати». Але покаяння дає Бог (2:25), і не все в цій історії залежить від тебе.

Молитва перед читанням. Подякуй Богові за одну розмову цього тижня, у якій ти не вступив у сварку або вступив, але потім попросив пробачення. Тоді: «Відкрий мої очі…»

Читай. 2 Тимофія 2:20–⁠26 двічі, повільно, бажано вголос.

РОСА · 2 Тимофія 2:22, 25

Роздивляюсь.

Запиши в зошит · Спробуй 3 хв

Не підглядаючи, заповни пропуски, а тоді звір із текстом:

«Уникай ___ пожадань, настирливо шукай ___, віри, ___, миру з тими, які кличуть до Господа від ___ серця» (2:22).

«такий, хто з ___ наставляє противників, чи не дасть їм Бог ___, щоби пізнали істину» (2:25).

Що ти пам’ятав, а що ні? Який із двох віршів тобі зараз потрібніший?

«Господи, нехай ці два вірші стануть не лише вивченими, а й прожитими».

Осмислюю. Яка головна думка цих двох віршів, якщо поставити їх поруч? Як свіжо тут відкривається Бог, Який дає покаяння там, де люди безсилі?

«Ти — Бог, Який робить те, чого я…»

Співрозмова. Хто з тих, за кого ти молишся, найбільше потребує покаяння? І де покаяння потрібне тобі самому?

«Господи, я молюся за ___. А мені самому потрібно…»

Що побачили інші Стотт

Стотт пише, що за кожною такою розмовою йде невидима духовна боротьба. Людей, яких диявол і запевнив, і одурманив, визволяє лише Бог, даючи покаяння і пізнання істини. Але робить Він це через людину: Свого слугу, який не свариться й навчає з добротою, терпінням і лагідністю (Стотт, «The Message of 2 Timothy»).

Амінь ділом.

Запиши в зошит · Застосуй

Розкажи вірш тижня комусь або напиши його з пам’яті. І один крок: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли знову захочу довести комусь свою правоту, я спершу помолюся за нього словами 2:25».

Імена. Молитва за 2–⁠3 імені. Якщо цього тижня ти прочитав з кимось уривок, запиши одним реченням, як це було. Не вийшло? Не картай себе: серце цієї людини в Божих руках. Спробуй ще раз до неділі.

Звичка місяця · підсумок тижня. Другий тиждень «Мого Тимофія». Порахуй: скільки разів ви зустрілися за два тижні? Запиши одну думку, яку сказав твій Тимофій, і те, за що ви разом молилися. Наступного тижня крок «у важкий день»: що робити, коли ніяково, немає часу чи людина відмовила.

Суть дня · Відповідь на питання тижня

У понеділок ми питали: як можна очиститися «від цього» і водночас лагідно йти до противників? І чому Павло закінчує словами «чи не дасть їм Бог покаяння»?

Схоже, відповідь така. Очищення в 2:21 стосується насамперед неправди й зла, а не самих людей. Від чого тікати, Павло показує тут же: від молодечих пожадань і від суперечок, які породжують сварки (2:22–⁠23). Тобто я спершу очищаю власне серце від жаги перемогти. І саме тому можу піти до людини, не беручи в руки її зброї. Без цього очищення моя «правда» дуже швидко стає ще однією сваркою, як у Олега о першій ночі.

Сила для цього не з мене. Господь назвав переслідувача Савла «вибраною посудиною» ще до того, як той змінився (Дії 9:15). Христос віддав Себе, щоб очистити Собі народ (Тит. 2:14). А лагідність росте з того, що «колись і ми були нерозумними», але Бог виявив нам благодать (Тит. 3:3–⁠4).

І тому останнє слово за Богом. Давид віддав суд Господеві (1 Сам. 24:16). Сімеон не бачив інших ліків, «крім віри й терпіння». Слуга навчає, а покаяння дає Бог (2:25). Це звільняє: мені не треба вибивати згоду. Але це й не дає опустити руки, бо якщо Бог може дати покаяння, варто говорити і молитися.

Виходить просто. Я відповідаю перед Володарем за чистоту своєї посудини і за те, як говорю. За зміну серця мого противника відповідає Він.

Основні істини тижня

  • Господь Сам вибирає і очищає Свої посудини, і минуле не має останнього слова (2:21; Дії 9:15).
  • Очищення — це тікати від жаги перемогти і женутися за праведністю, вірою, любов’ю, миром разом з іншими (2:22).
  • Господній раб не свариться, але лагідно говорить правду навіть противникам (2:24–⁠25).
  • Покаяння дає Бог, тому ми не тиснемо, а молимося і чекаємо (2:25–⁠26).

Свідок одним реченням. Згодом щоп’ятниці до Сімеона на чай приходили десятки студентів, і кожен міг спитати про що захоче: так пастор із замкненими лавами став вчителем для багатьох майбутніх служителів, бо Христос зробив його потрібним.

Джерело: Моул, «Charles Simeon».

Слово вирішує

  • Гордість каже: останнє слово має бути за мною. Слово каже: «Адже Господній раб не повинен сваритися» (2:24).
  • Сором каже: після того, що я зробив, Бог мене не вживе. Слово каже: «для Мене він є вибраною посудиною» (Дії 9:15).
  • Втома каже: він ніколи не зміниться. Слово каже: «чи не дасть їм Бог покаяння, щоби пізнали істину» (2:25).
  • Самотність каже: святість — моя особиста справа. Слово каже: настирливо шукай «миру з тими, які кличуть до Господа від чистого серця» (2:22).

Вірш на пам’ять ще раз. Скажи з пам’яті.

«Уникай молодечих пожадань, настирливо шукай праведності, віри, любові, миру з тими, які кличуть до Господа від чистого серця.»2 Тим. 2:22

Рядок декларації №6. Допиши своїми словами: «Господь очищає мене і дає покаяння: ___, тому я ___». Наприклад: «Господь очищає мене і дає покаяння: мені не треба вибивати з людей згоду, тому я говорю правду лагідно і молюся за них».

Далі. Наступного тижня Павло пише: «Знай же, що в останні дні настануть скрутні часи» (3:1), і описує людей, «які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (3:5). Ми познайомимося з людиною, яка роками була суворо релігійною, аж поки не зрозуміла благодаті. А звичка «Мій Тимофій» дійде до кроку «у важкий день».

Питання дня

Лишається в зошитіЯка одна думка цього тижня лишилася з тобою? І як вдався крок: від якої суперечки ти втік, а де все-таки вступив? Запиши це поруч із 2:22.

Що б ти відповів? У тест

«Я з тими сектантами більше не розмовляю. Сперечатися з ними — тільки нерви псувати. Нехай живуть як знають»

Що б ти йому відповів? Напиши 2–⁠4 речення без докору, спираючись на 2:23–⁠25.

Підказка

Погодься, що сварки справді нічого не дають: Павло каже те саме (2:23). Але покажи, що він кличе не відвернутися, а з лагідністю наставляти, бо покаяння дає Бог (2:25). Запропонуй разом помолитися за цих людей.

Тест тижня

Підсумок тижня для куратора, без балів. Пройди тест до неділі. Якщо тиждень був дуже важкий, відповідай хоча б на одне ключове питання і познач звичку: це теж повноцінний підсумок.

1. П’ять ключових питань. Відповіді просто перенеси зі свого зошита:

  • Пн. Господь назвав Савла «вибраною посудиною» тоді, коли той ще мав владу «ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я» (Дії 9:14–⁠15). Чому Господь починає саме з цього, а не чекає, поки Савл стане кращим? І що це змінює в тому, як ти дивишся на своє минуле або на людину, яку давно списав?
  • Вт. Павло кличе уникати молодечих пожадань і настирливо шукати праведності, віри, любові, миру разом з іншими (2:22), а тоді з лагідністю наставляти противників, «чи не дасть їм Бог покаяння» (2:25). Чому той, хто знає, що покаяння дає Бог, може не сваритися, а лагідно говорити правду? І що це змінює в тому, як ти говориш із людиною, з якою не згоден?
  • Ср. Давид віддав суд Богові: «нехай Господь буде суддею» (1 Сам. 24:16), а Павло пояснює лагідність до всіх тим, що «колись і ми були нерозумними», але з’явилася благодать нашого Спасителя (Тит. 3:2–⁠4). Як ці місця пояснюють, чому «Господній раб не повинен сваритися» (2 Тим. 2:24)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, як ти відповідаєш людині, яка тебе зачепила?
  • Чт. Онисим, який «колись… був непотрібний», став «дуже потрібний» (Флм. 11), а Павло обіцяє: «якщо хто очистить себе», той буде «корисний для Володаря» (2 Тим. 2:21). Що це показує про те, Хто робить людину придатною, і як це змінює твоє ставлення до людини, з якою ти зараз не згоден? Назви одну дію, якою ти цього тижня тікаєш від сварки й шукаєш миру.
  • Пт · Що б ти відповів? Друг каже: «Я з тими сектантами більше не розмовляю. Сперечатися з ними — тільки нерви псувати. Нехай живуть як знають». Що б ти йому відповів? Напиши 2–⁠4 речення без докору, спираючись на 2:23–⁠25.

2. Пригадай і застосуй (одне-два речення, без підглядання). Що Бог зробив і дав за 2 Тим. 2:20–⁠26 і до чого це Слово кличе тебе? І з тижня 2: Павло писав «знаю, Кому я повірив» (1:12). Як ця певність допомагає не сваритися, а лагідно наставляти тих, хто опирається (2:24–⁠25)?

У самій формі ще звичка, крок тижня і рядок «Для куратора».

Пройти тест тижня тут

Форма не відкривається? Відкрий її в новому вікні.

Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. А на вихідних — відпочинок без нового матеріалу.

Якщо ти без групи

Питання «Обговоримо на групі» пройди з однією людиною. Якщо нікого немає, напиши куратору: він допоможе знайти пару. Раз на місяць буде зустріч для всіх, хто вчиться без групи.