Курс «2 Тимофія» · Тиждень 5 з 10
5Бездоганний працівник
2 Тим. 2:14–19 · розділ III «Слово істини»
Час. 15–20 хвилин щодня, вівторок 40–45, п’ятниця 10–15 і тест. Ще 2–3 хвилини забирає читання розділу. І одного дня — 15 хвилин зі своїм Тимофієм.
Мета тижня. Побачити, що перед Богом важить не виграна суперечка, а прямо передане слово істини, і цього тижня вперше відкрити Біблію разом зі своїм Тимофієм.
Вірш на пам’ять.
«Постарайся представити себе гідним перед Богом, бездоганним працівником, який наставляє на принципи істини.»2 Тим. 2:15
Звичка місяця · тиждень 1 з 4. «Мій Тимофій» · спробуй: запроси свою людину і разом пройдіть РОСА на уривок тижня.
Свідок тижня. Вільям Тиндейл, англієць, який переклав Новий Завіт із грецької для звичайних людей. З холодної камери він просив теплішої шапки, але ще більше єврейського словника.
Лінія 2:2. Вірним людям передають те, що самі почули, без власних домислів. Цього тижня ти вперше відкриєш Слово разом зі своїм Тимофієм, і 2:15 підкаже, як прокласти цю дорогу так, щоб він міг іти нею й без тебе.
Питання тижня. Павло бачить, як в Ефесі руйнують віру людей. Чому ж він не каже Тимофієві «переможи їх у суперечці», а кличе бути бездоганним працівником перед Богом? І чому, назвавши їхнє слово гангреною, він закінчує не тривогою, а словами «А тверда Божа основа стоїть»? Відповідь складатиметься з днів, а в п’ятницю ти побачиш її цілою.
Понеділок · ВхідІм’я, яке вже звучало15–20 хв
Пригадай. Минулого тижня Павло з кайдан сказав Тимофієві не «будь сильним», а «пам’ятай». Кого саме і чому саме Його? Одним реченням, без підглядання.
Короткі відповіді до тесту тижня 4
- Пн. Павло й Сила в колодках, а добра звістка все одно доходить до сторожа і його дому (Дії 16:30–31). Сила слова в Тому, про Кого воно, а не в свободі чи силі того, хто його несе. Добра відповідь називає свої справжні «колодки». Пастка: «Бог навмисно забирає свободу, щоб ми краще свідчили» як загальне правило.
- Вт. Сила волі в кайданах закінчується, тому Павло ставить перед Тимофієм живу Особу: воскреслого Ісуса, Якого треба пам’ятати постійно (2:8). Після невірності 2:13 кличе не ховатися, а повертатися, бо Він лишається вірним. Пастка: «пам’ятати» як просто знати або «Він вірний, тож мої падіння неважливі».
- Ср. У Пс. 89 Бог карає і водночас не забирає милосердя (вв. 33–34), а Ісус молиться за Петра наперед і каже «коли навернешся» (Лк. 22:32). Тому 2:12 і 2:13 читаються разом: застереження серйозне, але для того, хто впав і повертається, останнє слово за Христовою вірністю. Пастка: «я впав, значить, я несправжній».
- Чт. Павлові кайдани не зупинили слова, а додали іншим сміливості (2:9; Флп. 1:12–14). Бог діє і там, де в нас мало можливостей, і добра відповідь називає одне обмеження і одну маленьку дію. Пастка: називати кожне обмеження «кайданами за Євангелію» або карати себе за те, що «мало служу».
- Пт · Що б ти відповів? Бог справді прощає, але 2:12 і Мт. 10:33 не дають планувати мовчання наперед. Петро після зречення гірко плакав, а не спирався на прощення заздалегідь; сміливість народжується з того, що Христос не відрікся від нас. Пастка: «тоді ти не християнин» або «нічого страшного».
- Пригадай і застосуй. Бог воскресив Ісуса, зберіг своє слово вільним і лишається вірним навіть тоді, коли ми ні (2:8–13). Слово кличе пам’ятати Христа, терпіти заради інших і після падіння повертатися. Пастка: відповідь лише про те, що робити мені, без того, що зробив Бог.
- Обговоримо на групі. Без 2:12 вірність Бога стає дозволом, без 2:13 віра стає страхом. Обидва рядки тримаються на тому, що Христос не змінюється. Пастка: вирішувати за інших, хто вже «відрікся».
Двері. «Головне, щоб людина щиро вірила. А що саме вона вірить — це вже деталі».
Що з цим не так: щирість справді важлива, і Павло хоче віри, яка нічого не вдає (1 Тим. 1:5). Але сьогоднішній текст показує, як віру цілком щирих людей розбивають саме ці «деталі».
Молитва перед читанням. Біблія ще закрита. Згадай одну думку про Бога, яку ти колись почув і прийняв без перевірки. Тоді: «Відкрий мої очі, щоб я міг побачити дивовижні властивості Твого Закону!» (Пс. 119:18).
Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім 1 Тимофія 1:3–7, 18–20.
Фон. Ефес — велике портове місто римської провінції Азія, де Павло прожив близько трьох років (Дії 20:31). Перший лист застав Тимофія там же, кілька років до другого. «Передати сатані» (1 Тим. 1:20), ймовірно, означає відлучити від церкви: людина опиняється поза громадою, у світі, де панує зло.
РОСА · 1 Тимофія 1:3–7, 18–20
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Навіщо Павло залишив Тимофія в Ефесі (вв. 3–4)? Що він називає метою свого повеління (в. 5)? Куди потрапили ті, хто від цього відступив (в. 6)? Кого названо на ім’я і що з ними сталося (вв. 19–20)?
«Господи, покажи мені, чим Твоє вчення відрізняється від пустих балачок».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, Чиє повеління має метою «любов від чистого серця, від доброго сумління та нелицемірної віри» (в. 5)?
«Ти — Бог, Який хоче від мене не лише правильних слів, а й…»
Співрозмова. Де ти сам легко затягуєшся в пусті балачки про віру: у чаті, за чаєм, під відео? Що хочеш сказати про це Богові?
«Господи, я багато говорю про Тебе, але часто це не робить мене лагіднішим до…»
Що побачили інші Ґатрі
Ґатрі помічає: після відлучення Гіменей, схоже, не зупинився. Вирок апостола не вимикає людину, наче світло. Можливо, змінилося лише місце, де він діяв (Ґатрі, «The Pastoral Epistles»).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
«Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли ввечері рука потягнеться до чергового ролика про віру, я спершу спитаю себе: це будує в мені любов чи лише цікавість?»
Імена. Візьми наступні 2–3 імені зі свого списку. Молись: «Ти хочеш любові від чистого серця. Навчи мене любити ___ так, а не лише сперечатися з ним про те, хто правий». Людина зі списку не проєкт. Якщо ти на службі чи вдома з малими дітьми, достатньо одного імені на день.
Звичка місяця · тиждень 1 з 4: спробуй
Мій Тимофій.
- Відкриття
- Чотири тижні ти вчився відповідати Богові над Словом. Тепер Слово йде далі: «що ти почув від мене… те передай вірним людям» (2:2).
- Цінність серця
- Віра, яку тримаєш лише для себе, слабне. Серце, яке любить Бога, хоче, щоб Його пізнали й інші.
- Бажання серця
- «Господи, дай мені хотіти, щоб і мій Тимофій зміцнів у Тобі». Його ім’я ти записав у тиждень 3 і два тижні за нього молився.
- Намір
- «Коли цього тижня домовлюся з ним про 15 хвилин, ми разом пройдемо РОСА на 2:14–19, наживо чи по телефону». Написати можна просто: «Я цього тижня читаю один уривок із 2 Тимофія. Прочитаємо разом? Це хвилин 15».
Чотири кроки місяця: спробуй (цей тиждень) → повторюй → у важкий день: якщо ніяково, немає часу чи людина відмовила, помолися за неї і домовся на інший день → покажи іншому: запроси її на групу або покажи РОСА так, щоб вона пройшла її з кимось сама.
Немає такої людини поруч? Пройди РОСА з кимось із родини чи з другом із церкви. Близьке наставництво тримаємо в межах однієї статі. Тиску немає: якщо вийшло частково, це теж добре. Галочка.
Суть дня · Ім’я, яке вже звучало
Ти, мабуть, бачив, як суперечка в церкві виростає з дрібниці. Хтось у чаті кидає посилання з підписом «а ви знали, що…». За годину там сорок повідомлень, у неділю двоє людей уже не вітаються, а дехто тихо перестає приходити.
Досі Павло говорив з Тимофієм про них двох: про Божий дар, про сором, про благодать і кайдани. З 2:14 він повертається до церкви, де служить Тимофій, і до людей, які там вчать. Починається третій розділ курсу, «Слово істини», і в ньому з’являються два імені. Одне з них Тимофій знав дуже добре.
У першому листі Павло пише, що залишив Тимофія в Ефесі з однією метою: зупинити тих, хто вчив інакше (1 Тим. 1:3). Ті вчителі трималися за «байки та безкінечні родоводи, які викликають більше суперечок, ніж Божого утвердження у вірі» (1:4). Помітив мірило? Не «цікаво чи нудно», а чи веде це людину до віри. Мету справжнього вчення названо прямо: «любов від чистого серця, від доброго сумління та нелицемірної віри» (1:5). І тверезий рядок: «Деякі, відступивши від цього, вдалися до пустих балачок» (1:6).
Наприкінці розділу — імена: «Серед них – Гіменей та Олександр, котрих я передав сатані, щоб навчилися не хулити Бога» (1:20). Суворо. Але читай до кінця: «щоб навчилися». Навіть такий крок дивиться на повернення.
А тепер другий лист, 2:17: «Такими є Гіменей і Филит». Минули роки, Павло вже в римських кайданах, а та сама людина далі вчить, тепер із новим попутником.
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Ти — Тимофій. Роки праці, а в листі знову те саме ім’я. Що ти відчуваєш?
Лист цього не каже, тож і ми не вигадуватимемо. Можливо, втому. Можливо, тривогу за людей, яких таке вчення вже зачепило. А може, спокусу нарешті показати всім, хто правий.
Запиши в зошит · Спробуй здогадатися 1 хв
Що Павло порадить Тимофієві цього разу? Перемогти Гіменея у відкритій суперечці? Мовчки терпіти? Щось інше? Запиши одним реченням. Завтра перевіриш у тексті.
І ще одне. У тому самому першому розділі, між двома згадками про чужі помилки, Павло розповідає про себе: колись він сам хулив Христа і переслідував церкву, а Христос його помилував (1 Тим. 1:13–16). Він знає з власного життя, що хулитель може стати апостолом. Тому в його суворому «щоб навчилися», здається, звучить надія.
Основна істина дня. Богові не байдуже, у що саме вірить щира людина, бо від цього залежить, чи вистоїть її віра, і Христос, Який помилував хулителя Павла, хоче повернути і заблуканих.
Свідок тижня: Вільям Тиндейл
Вільям Тиндейл (кінець XV століття — 1536) був англійським ученим і хотів, щоб люди в Англії читали Новий Завіт мовою, якою говорять удома. Підтримки на батьківщині він не знайшов і виїхав на континент, де перекладав з грецької. 1525 року в Кельні вже почали друкувати його переклад, але роботу довелося кинути: загрожував арешт. Тиндейл виїхав до Вормса.
Джерела: Деніел, «William Tyndale: A Biography»; Tyndale Society, «Timeline».Два питання дня
У тестПавло залишив Тимофія в Ефесі, бо деякі «вдалися до пустих балачок», а метою справжнього вчення назвав «любов від чистого серця» (1 Тим. 1:5–6). Чому Богові не байдуже, у що саме вірить людина, якщо вона щира? І що це змінює в тому, як ти слухаєш проповіді, відео і розмови про віру? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЯку думку про Бога ти досі тримаєш, не перевіривши її Словом? Запиши одну.
Вечір. Перед сном: дякую за одну річ дня → визнаю, де схибив → приймаю прощення в Христі → прошу сили на завтра. Хвилина, не більше.
Вівторок · Глибокий деньEMOI на 2 Тим. 2:14–1940–45 хв
Якщо сьогодні зовсім немає часу — зроби РОСА на уривок.
Пригадай. Вірш минулого тижня: «якщо ми ___, то Він залишиться ___, бо Себе ___ не може» (2:13). Скажи його з пам’яті. Сьогодні ти побачиш, що та сама вірність тримає Божу справу, коли довкола руйнують.
Двері. «Я в суперечках про віру майже завжди виграю. Хай знають, де правда».
Що з цим не так: перемога в суперечці справді може бути на боці правди. Але Павло міряє розмову не тим, хто виграв, а тим, що сталося з тими, хто слухав.
Молитва перед читанням. Згадай останню розмову про віру, після якої тобі було неспокійно. Назви її Богові одним реченням. Тоді: «Відкрий мої очі…» (Пс. 119:18). Усю дорогу помічай, де текст тебе зупиняє, і кажи про це Йому.
Фон. Слово «працівник» (в. 15) буденне: так називали найманого робітника, зокрема в полі. Гангрена (в. 17) — омертвіння тканин, яке переходить на здорові місця. Обидва написи печатки у в. 19 перегукуються з історією бунту Корея (Числа 16).
Слова і імена. Словесні змагання (в. 14) — суперечки, де б’ються словами і за слова. Пусті балачки (в. 16) — розмови про Бога, у яких багато слів і порожньо всередині. Гіменей і Филит (в. 17) — вчителі в церкві; про Филита більше нічого не відомо. Печать (в. 19) — знак власника: відбиток його персня або напис. Прикликати Господнє Ім’я (в. 19) — визнавати Його своїм Господом і звертатися до Нього.
Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім уривок 2:14–19 ще раз, вголос і повільно.
Що написано? 6–7 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Випиши всі накази Тимофієві. Скільки їх? Скільки разів звучить «перед Богом»? Що стається зі слухачами, з самими вчителями і з вірою «декого» (вв. 14, 16, 18)? Що робить Бог у в. 19, і яке слово повертає все в інший бік? Чесно: що з цього ти вже знав і звідки?
«Господи, я читаю про чужу помилку. Покажи мені й мою».
Після своєї спроби
Наказів чотири: нагадуй, застерігай, постарайся, уникай. «Перед Богом» двічі: у в. 14 Тимофій застерігає інших, а у в. 15 сам стає перед Ним. Слова тут оцінено за плодом: «слухачам на руїну», «дедалі більше… до безбожності», «немов гангрена», «відвертають декого від віри». «Істина» теж двічі: Тимофій має правильно нести слово істини (в. 15), а ті двоє від неї відпали (в. 18). А тоді маленьке «А» на початку в. 19: «А тверда Божа основа стоїть». Останнє слово за Богом. Перевір свій понеділковий прогноз. Павло не радить перемогти Гіменея в дискусії і не радить мовчати. Він починає з того, де стоїть сам Тимофій: перед Богом, з працею, яку Бог оцінить.
Питання до тексту 8–10 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Запиши одне-два власні питання до уривка і можливі відповіді. Якщо не знаєш, з чого почати: хіба можна навчати істини, ніколи не сперечаючись? Чому Павло турбується про слухачів більше, ніж про тих, хто сперечається? Що поганого в словах «воскресіння вже було», якщо ми справді вже маємо нове життя? Чому, назвавши небезпеку, Павло не б’є на сполох? Навіщо печатці два написи?
«Отче, чого Ти не хочеш, щоб я тут пропустив?»
Після своєї спроби: чотири рухи уривка
2:14. Нагадуй, а не сперечайся
Тимофієві не треба вигадувати нового: «Нагадуй про це», тобто про воскреслого Ісуса і вірне слово з 2:8–13. І застерігати «перед Богом»: розмова про Бога відбувається в Його присутності. У грецькому місті вміння перемогти в суперечці цінували, і перші слухачі, ймовірно, теж захоплювалися дотепним опонентом. Павло міряє інакше: це «не приносить користі, хіба лише слухачам на руїну». Руїна спіткає не тих, хто сперечається, а тих, хто стоїть поруч і слухає. Бога обходить не те, хто виграв, а те, що сталося з людьми, які чули.
2:15. Працівник перед Богом
Тепер Павло дивиться на самого Тимофія. «Постарайся» тут означає «візьмися всерйоз», а «гідним» названо того, хто пройшов перевірку. Далі слово тижня. Сучасний переклад каже «наставляє на принципи істини», і зміст переданий правильно. Але в грецькому за цими словами стоїть образ: «ортотому́нта» (прямо прокладає). «Орто-» означає «прямий», як в «ортопед», а друга частина — «різати». Вірш ми вчимо в Сучасному перекладі, а образ підказує, що таке «наставляти»: вести людей прямою дорогою, без петель і глухих кутів.
У грецькому Старому Завіті це дієслово трапляється ще лише двічі, у Приповістях, і першого разу про самого Бога: «і Він вирівняє твої стежки» (Прип. 3:6). Спершу Бог вирівнює дорогу тим, хто Йому довіряє, а від Свого працівника чекає одного: не скривити Його Слова. Стотт бачить тут дорогу навпростець і дві вимоги до неї: точність, щоб не звернути вбік, і простоту, щоб слухач пройшов, а не застряг (Стотт, «The Message of 2 Timothy»). Ґатрі додає, що від цього дієслова згодом утворили слово, яким християни називали правильне вчення (Ґатрі, «The Pastoral Epistles»).
Що це дає тобі? Цього тижня ти відкриєш Біблію зі своїм Тимофієм. Твоє завдання не вразити його, а прокласти дорогу, якою він дійде до Христа і далі піде сам. А дорогу, яку прокладаєш іншим, першим проходиш ти. Бог сам вирівнює стежки Своїх, і від Свого працівника чекає прямої дороги для Свого Слова.
2:16–18. Гангрена
Пусті балачки не залишають людину на місці: «дедалі більше підштовхуватимуть до безбожності». Вони справді йдуть уперед, але від Бога. Гангрена працює тихо, зі здорового місця на сусіднє. Потім — імена і теза: «воскресіння вже було». Гіменей і Филит, схоже, не заперечували воскресіння Ісуса (2:8). Ймовірно, вони казали: ми вже воскресли з Христом духовно, іншого не чекайте. Точних їхніх слів ми не знаємо. Але наслідок Павло називає: вони «відвертають декого від віри». Помилка може зберегти всі християнські слова і забрати з них надію.
2:19. Печать на основі
«А тверда Божа основа стоїть». Найімовірніше, це Божий народ, який Він сам будує: далі Павло говоритиме про великий дім (2:20). На основі печать, знак власника, і на ній два написи. Перший: «Господь знає Своїх». Так Мойсей відповів Кореєві: не суперечкою, а словами, що Господь сам дасть знати, хто Його (Чис. 16:5). Другий: «Нехай відступить від неправди кожний, хто прикликає Господнє Ім’я!» Печать одна, а написів два: обітниця і поклик, і обітниця стоїть першою. Божа справа тримається не на тому, чи переможе Тимофій, а на Господі, Який знає Своїх, і тому Свої відступають від неправди.
Що побачили інші Стотт
Стотт радить ставити будь-якому вченню два питання: як воно ставиться до Бога і що воно робить з людьми. Помилка, каже він, майже завжди безчестить Бога і шкодить людям, а правда шанує Бога і будує тих, хто слухає (Стотт, «The Message of 2 Timothy»).
Головна думка 3 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Закрий текст. Що Павло хотів сказати Тимофієві цими шістьма віршами? Одне речення, до 20 слів. Які вірші несуть цю думку найчіткіше?
«Ось що Ти доручив Тимофієві, і ось чим Ти його заспокоїв…»
Після своєї спроби
Перед Богом прямо передавай слово істини, бо суперечки руйнують людей, а Божа основа стоїть. Слова в тебе можуть бути інші. Порівняй: чи є в твоєму реченні і праця людини, і те, що робить Бог? Найчіткіше цю думку несуть вв. 14, 15 і 19.
Як свіжо тут відкривається Бог 3–4 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Не загальні слова на кшталт «Бог мудрий», а що Він робить саме тут. Подивись на «перед Богом» у вв. 14–15 і на в. 19. Що з цього правда на всі часи? І одне слово про себе: це мене тішить, дивує, вабить чи лякає?
«Так ось Ти Який: Ти чуєш кожну розмову про Тебе і…»
Після своєї спроби
Бог присутній у кожній розмові про Нього: суперечка в Ефесі точиться «перед Богом». Йому не байдужі ті, хто слухає збоку. Він оцінює працю Своїх працівників, і вирішує Його оцінка, а не оплески зали. А найсильніше звучить в. 19: коли когось збивають з віри, Бог не губиться. Його основа стоїть, і Він знає Своїх. Правда на всі часи: Божа справа тримається на Ньому, а не на найкращому з Його працівників. Це звільняє від паніки. А другий напис нагадує, що Той, Хто знає Своїх, не байдужий до того, як вони живуть. Тішить і тверезить водночас.
Де тут Христос 3 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Ім’я Ісуса в цих шести віршах не звучить. Де Він усе-таки є? Підказка: в. 18 читай поруч із 2:8, а в. 19 — поруч з Ів. 10:14.
«Ісусе, у цьому тексті я бачу Тебе в тому, що…»
Де тут Христос
Ім’я Ісуса тут не звучить, але без Нього уривок не зрозуміти. «Слово істини» — це Євангелія про «воскреслого з мертвих Ісуса Христа» (2:8). Тому помилка Гіменея така небезпечна: воскресіння Ісуса — це початок, за яким прийде воскресіння Його людей. Хто каже «все вже було», той відрізає майбутнє Христових людей від Його порожнього гробу. А в. 19 звучить майже Його голосом: «Я – Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене» (Ів. 10:14). Пастир, Який поклав за овець життя, знає їх поіменно. І коли когось збивають з дороги, в Ефесі чи в нас, Він не перестає знати Своїх.
Що побачили інші Фі
Фі пише, що у Павла останнє слово ніколи не за сатаною, а за Богом. І звертає увагу на порядок: Божа будівля стоїть не на хиткій основі того, що ми знаємо Бога, а на тому, що Він знає нас (Фі, «1 and 2 Timothy, Titus»).
Серце відповідає 4 хв
Спершу одним словом: що в тобі зараз відгукнулося — подяка, покаяння чи довіра? Потім молитва, вголос або в зошит:
«Господи, Ти чуєш кожну мою розмову про Тебе (2:14). Я буваю тим, хто хоче виграти, а не збудувати: ___ (наприклад: у суперечці з родичем; у коментарях під відео). Мої слова колись зачепили ___.
30 секунд тиші. Що Ти показуєш мені зараз?
Дякую, що Твоя основа стоїть і Ти знаєш Своїх (2:19). Навчи мене прямо нести Твоє слово і відступати від неправди. Я Твій, бо Ісус, Добрий Пастир, знає мене і поклав за мене життя».
Рядок плачу. Якщо зараз від віри відходить близька тобі людина і ти не можеш її втримати: «Боже, я бачу, як ___ відходить від Тебе. Мені ___. Я не можу забрати цю тривогу сам. Але Ти знаєш Своїх, і я віддаю ___ Тобі». Павло не вдавав, що все гаразд: він назвав і імена, і шкоду (2:17–18). Сказати це Богові — не зневіра.
Якщо ти ще шукаєшСкажи Богові чесно: «Я чую про Тебе багато голосів, і вони суперечать один одному. Якщо Ти є, покажи мені правду через Своє Слово».
Крок 2–3 хв
Запиши в зошит · Застосуй
Бездоганного працівника видно на ділі: він перевіряє, що каже про Бога, і думає про тих, хто слухає. Обери один крок і запиши: «Коли ___, я ___».
Наприклад:
- «Коли захочеться відповісти в церковному чаті одразу і різко, я спершу подумаю, що станеться з тими, хто це читатиме, і напишу коротко або особисто».
- «Коли мій Тимофій спитає щось, чого я не знаю, я не вигадуватиму, а скажу: “Не знаю. Давай пошукаємо в тексті разом”».
Лінія 2:2. Цього тижня ти вперше проходиш РОСА зі своїм Тимофієм. Не готуй лекції. Прокласти дорогу прямо — це разом прочитати текст, чесно поставити чотири питання РОСА і не забути в. 19. Домовся сьогодні про день і годину.
«Господи, я цього сам не витягну, будь зі мною о ___». Увечері чесно скажи собі: так чи ні? Якщо ні, напиши Йому один рядок, без самокарання, і спробуй завтра.
Якщо ти ще шукаєшТвій крок — прочитати 1 Коринтян 15:1–20 і записати одне питання. Постав його людині, яка тебе запросила.
Свідок одним рядком. 1526 року у Вормсі вийшов повний друкований Новий Завіт Тиндейла. Примірники везли до Англії, а там частину вилучали й спалювали.
Джерела: Деніел, «William Tyndale: A Biography»; Tyndale Society, «Timeline».Імена. Наступні 2–3 імені зі списку: «Ти знаєш Своїх. Поклич до Себе і ___».
Звичка місяця. Якщо ще не домовився зі своїм Тимофієм, напиши йому сьогодні. Галочка.
Два питання дня
У тестПавло застерігає «перед Богом» від словесних змагань, бо вони «слухачам на руїну» (2:14), і кличе бути бездоганним працівником, який веде людей прямо до істини (2:15). Чому Бога обходить не те, хто виграв, а те, що сталося зі слухачами? І що це змінює в тому, як ти говориш про віру з людьми? (2–3 речення)
Лишається в зошитіДе ти востаннє виграв суперечку, але, можливо, втратив людину?
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. І чесне «так чи ні» до свого кроку.
Середа · Світло з інших місцьГосподь знає Своїх15–20 хв
Пригадай. Вірш тижня 1, з якого все починалося: «Адже Бог не дав нам духа ___, але духа ___, ___ й ___» (1:7). Скажи з пам’яті.
Двері. «Тіло — лише оболонка. Головне, що душа буде на небі».
Що з цим не так: надія бути з Господом після смерті справжня. Але Павло назвав відступом від істини погляд, у якому для майбутнього воскресіння не лишилося місця (2:18). Сьогоднішні тексти показують чому.
Молитва перед читанням. Рука на закритій Біблії. Назви Богові людину, за якою ти сумуєш, або свій власний страх перед смертю. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім Числа 16:1–7, 23–35 і 1 Коринтян 15:12–20.
Фон. Корей був левітом, з роду, якому доручили служіння при скинії, а Датан і Авірон походили з коліна Рувима. Разом із 250 провідниками громади вони повстали проти Мойсея і Аарона. До церкви в Коринті Павло написав за кілька років до листів Тимофієві.
РОСА · Числа 16:1–7, 23–27
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Що кажуть Корей і його люди Мойсеєві та Ааронові (в. 3)? Як Мойсей відповідає: доводить свою правоту чи віддає справу Богові (в. 5)? Хто тут вирішує, хто святий? Що він наказує народові у вв. 23–26 і що люди роблять (в. 27)?
«Господи, покажи мені, як Ти розрізняєш Своїх, коли люди лише сперечаються».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, про Якого Мойсей каже: «Уранці Господь дасть знати, хто Його» (в. 5)?
«Ти — Бог, Якому не потрібен мій крик, щоб…»
Співрозмова. Де ти зараз намагаєшся сам довести, хто правий, замість того щоб віддати це Богові? Скажи Йому про це.
«Господи, мені дуже хочеться, щоб усі побачили, що ___ не має рації. Але Ти…»
Що побачили інші Ґатрі
Ґатрі пише, що слова «Господь знає Своїх» діють у два боки. Вони підбадьорюють тих, кого бентежать недостойні люди в церкві. А тих, хто завзято судить інших, стримують: розрізняти Своїх без помилки може лише Бог (Ґатрі, «The Pastoral Epistles»).
Амінь ділом. Той самий крок, що ти записав у вівторок.
Запиши в зошит · Уточни
«Коли буде ___, я зроблю ___». Чи є там час і місце? Чи думаєш ти в ньому про того, хто тебе слухатиме?
Імена. 2–3 імені зі списку: «Ти знаєш, хто Твій. Відкрий очі ___, щоб він побачив Тебе живим».
Звичка місяця. Якщо ви вже пройшли РОСА, подякуй Богові за одну думку, яку сказав твій Тимофій. Якщо ще ні, нагадай йому про домовленість. Галочка.
Суть дня · Господь знає Своїх
У 2:18 чиюсь віру руйнують, а в наступному вірші стоїть: «А тверда Божа основа стоїть». Звідки в Павла така певність? Два інші місця Писання допомагають це побачити.
Бунт, у якому Бог сам показав Своїх. Слова Корея звучать майже благочестиво: «Годі вам! Адже вся громада – усі вони святі, і Господь посеред них!» (Чис. 16:3). Але цими словами він відкидає тих, кого поставив Бог. Мойсей не вступає в суперечку: «Уранці Господь дасть знати, хто Його» (16:5). Наступного дня звучить наказ: «Відійдіть від наметів цих негідних людей!» (16:26), і люди відступають. Тепер подивись на печать у 2 Тим. 2:19. Обидва написи звідси: Боже знання і відступ людей від неправди.
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Чому, на твою думку, Мойсей не взявся доводити Кореєві свою правоту, а сказав «Господь дасть знати»?
Здається, тому, що суперечка нічого не вирішила б. Вирішує Бог. І це звільняє Тимофія: йому не треба перекрикувати Гіменея, щоб урятувати церкву. Межа також є. Павло бере з цієї історії не землю, яка розступилася, а дві правди: Господь знає Своїх, і Свої відходять від неправди. Карати людей, як у пустелі, Тимофієві не доручено: у наступних віршах Павло кличе його наставляти противників лагідно (2:25).
Чому воскресіння не можна лишити в минулому. У Коринті дехто казав інакше, ніж Гіменей, але влучав туди ж: «немає воскресіння мертвих» (1 Кор. 15:12). Павло відповідає ланцюжком: «Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес» (15:13), а «якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша» (15:14). І тоді головне: «Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних» (15:20). Первісток — перший плід жнив, після якого напевно збиратимуть решту. Воскресіння Ісуса не замінює нашого, а обіцяє його.
Ці тексти не тотожні. У Коринті казали «воскресіння не буде», в Ефесі — «воно вже було». Слова різні, а наслідок один: у віруючого забирають майбутнє. Тому в 2 Тим. 2:18 йдеться не про дрібницю, а про руїну чиєїсь віри.
Над усім цим стоїть сам Христос. Він перший вийшов із гробу і каже про тих, хто Йому належить: «Я знаю Своїх» (Ів. 10:14). Він не забуде Своїх ні на землі, ні в могилі.
Основна істина дня. Бог сам розрізняє Своїх і тримає їх, а воскресіння Христа, первістка, обіцяє, що Він підніме й їх; тому вчення, яке забирає майбутнє воскресіння, забирає саму надію.
Важке місце: «Хіба не достатньо, що душа буде з Господом?»
Питання. Я вірю, що після смерті буду з Господом. Навіщо мені ще воскресіння тіла?
Хибна відповідь, яку іноді чуємо. «Тіло — лише оболонка». Або навпаки: «Воскресіння — це просто образ нового життя тут і тепер».
Що каже текст. Павло справді вірив, що після смерті буде з Христом (Флп. 1:23). Але це ще не вся історія. Христос воскрес тілом як «первісток з покійних» (1 Кор. 15:20), і Його народ чекає того самого. Тому думку «воскресіння вже було» Павло називає відступом від істини (2 Тим. 2:18): вона лишає смерті останнє слово про тіло, яке створив Бог. Межа тут така: текст не пояснює, як виглядатиме воскресле тіло, і не вимагає вдавати, що смерть не болить. Сумувати за померлими можна. Ми сумуємо, але не без надії.
Якщо важко. Якщо ти зараз у жалобі і ці рядки чіпляють за живе, не залишайся з цим сам. Поговори з людиною поруч: куратором, лідером групи чи пастором.
Свідок тижня: книжка, яку він не вважав готовою
Після Вормса Тиндейл міг би сказати, що справу зроблено. Але він узявся вивчати єврейську і перекладати частини Старого Завіту. А 1534 року в Антверпені видав переглянутий Новий Завіт: повернувся до тексту, який уже читали по всій Англії, і виправляв його. «Постарайся» з 2:15 тут виглядає так: роки тихої праці, щоб читач почув саме те, що написано.
Джерела: Деніел, «William Tyndale: A Biography»; Tyndale Society, «Timeline».Обговоримо на групі
Павло кличе не займатися «словесними змаганнями» (2:14), але сам прямо називає помилку Гіменея і Филита (2:17–18). Де, на твою думку, межа між тим, щоб сказати правду, і тим, щоб вести словесний бій? Згадай розмову про віру, яка тебе збудувала, і ту, після якої залишився лише осад: чим вони відрізнялися? Подумай сам, а поговоримо на зустрічі.
Два питання дня
У тестМойсей не сперечається з Кореєм, а каже: «Уранці Господь дасть знати, хто Його» (Чис. 16:5), а Павло пише: «Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних» (1 Кор. 15:20). Як ці місця допомагають зрозуміти, чому Павло, назвавши помилку «воскресіння вже було» (2 Тим. 2:18), одразу каже «Господь знає Своїх» (2:19)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, на чому тримається твоя надія? (2–3 речення)
Лишається в зошитіЧого ти чекаєш від майбутнього воскресіння? Одним реченням. Якщо ніколи про це не думав, так і запиши.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
Четвер · У життіЩоб прочитане можна було зрозуміти15–20 хв
Пригадай. Які два написи стоять на печатці в 2:19, і з якої історії вони взяті? З пам’яті.
Двері. «Я ще не готовий читати Біблію з кимось. Спершу треба довчитися».
Що з цим не так: скромність тут справжня, і вчитися справді треба. Але Павло кличе не до диплома, а до сумлінної праці перед Богом. Довчитися до кінця не вдавалося ще нікому.
Молитва перед читанням. Згадай людину, яка вперше пояснила тобі щось із Біблії так, що ти зрозумів. Подякуй за неї. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 2 повністю, потім Неемії 8:1–12.
Фон. Події Неемії 8 відбуваються після повернення частини народу з вавилонського вигнання; мур Єрусалима щойно відбудували. Ездра — священник і книжник, знавець Мойсеєвого Закону. Левіти — рід, якому доручили служіння при святині.
РОСА · Неемії 8:1–8
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Хто попросив принести Книгу Закону (в. 1)? Як довго читали (в. 3)? Як люди відповіли на прочитане (вв. 5–6)? Що робили ті, хто читав, і навіщо (в. 8)?
«Господи, дай мені не лише чути, а й розуміти».
Осмислюю. Яка головна думка цих віршів? Як свіжо тут відкривається Бог, Чий Закон читають, «пояснюючи його значення, аби прочитане можна було зрозуміти» (в. 8)?
«Ти — Бог, Який хоче, щоб Тебе зрозуміли, і тому…»
Співрозмова. Що в Біблії тобі досі незрозуміле? Кого ти міг би про це спитати? Скажи Богові.
«Господи, я досі не розумію ___. Пошли мені людину, яка…»
Що побачили інші Стотт
Для Стотта правильно поводитися зі Словом означає бути точним і водночас простим. Добрий працівник сам тримається дороги, не звертаючи на бічні стежки, і робить так, щоб іншим було легко нею пройти (Стотт, «The Message of 2 Timothy»).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Твій крок з вівторка або новий: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли зустрінуся зі своїм Тимофієм, я прочитаю уривок уголос двічі і спершу спитаю, що бачить він, а вже потім скажу, що бачу я».
Імена · крок свідчення. Молитва за 2–3 імені: «Ти хочеш, щоб Твоє слово розуміли. Відкрий розуміння ___». Минулого тижня ти пропонував комусь помолитися за нього. Тепер сходинка вище, і крок обери сам. Або запроси одну людину зі списку на відкриту вечерю групи чи на найближчий Міст: «У нас буде вечір, поїмо й поговоримо. Прийдеш?» Або, якщо такої події найближчим часом немає, розкажи людині одне речення з тексту тижня: «Цього тижня я прочитав, що Бог знає Своїх, і це мене зачепило». Якщо відмовить, подякуй і молися далі. Якщо ти на службі чи далеко, напиши людині, що молишся за неї, і спитай, як вона.
Звичка місяця. Якщо РОСА з Тимофієм ще попереду, візьми підказку з Неем. 8:8: читайте виразно і шукайте значення разом. Галочка.
Суть дня · Щоб прочитане можна було зрозуміти
Андрієві тридцять чотири. Він технолог на хлібозаводі, у церкві шість років. У тиждень 3 він записав ім’я свого Тимофія: Сашко, двадцять два, новий хлопець у цеху, який нещодавно почав ходити на зібрання. Вони домовилися на суботу, десяту ранку, кав’ярня біля прохідної. І тут Андрія накриває: він відкриває три коментарі, виписує грецькі слова і до першої ночі пише конспект на чотири сторінки. У голові одна думка: «Якщо Сашко спитає, а я не знатиму, він розчарується і піде з церкви. І це буде на мені».
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Що з того, що робить і каже собі Андрій, правда, а що ні? Що сказав би йому 2 Тим. 2:14–19?
Почнімо з доброго. Андрій старається, і «Постарайся» (2:15) справді не дозволяє йти на зустріч із закритою Біблією. Але подивись, кого він бачить перед собою: Сашка. А вірш каже: «представити себе гідним перед Богом». Мірило — не враження Сашка, а те, чи прямо Андрій покаже слово істини. Пряма дорога — та, якою легко пройти, і чотири сторінки грецьких слів радше завалять її, ніж вирівняють.
У Неемії 8 читачі роблять просту річ: «Вони виразно читали з Книги Божого Закону, пояснюючи його значення, аби прочитане можна було зрозуміти» (Неем. 8:8). Не лекція поверх тексту, а текст, який нарешті став зрозумілим.
Як це може виглядати в суботу? Вони двічі читають 2:14–19 уголос. Андрій питає: «Що тут повторюється?» Сашко помічає «перед Богом». Потім питає, хто такий Гіменей, і Андрій чесно каже, що відомо про нього мало, і показує 1 Тим. 1:20. Далі Сашко згадує відео про кінець світу, яке дивився напередодні. Андрію дуже хочеться рознести того блогера, але він пам’ятає 2:14: «Давай спершу дочитаємо, що каже Павло, а про відео поговоримо наступного разу». На одне питання він відповідає: «Не знаю. Спитаю пастора і напишу тобі». Закінчують віршем 19 і короткою молитвою. Двадцять хвилин. Конспект лишився в рюкзаку, але ніч не втрачена: Андрій сам пройшов дорогу першим.
А найбільше Андрієві потрібен 2:19. Віра Сашка тримається не на тому, чи знає Андрій усі відповіді. «Господь знає Своїх», і тому Андрій може спокійно спати з п’ятниці на суботу.
Межа також є. Текст не каже, що готуватися не треба. І не обіцяє, що Сашко неодмінно залишиться: такої обітниці Павло не давав навіть Тимофієві. Твоя справа працювати сумлінно, а тримати людей — справа Бога.
Вийдімо за межі кав’ярні. Мама, яка перед школою читає з донькою-підлітком один абзац із Марка. Бригадир, якого на перерві питають: «А ти що, справді в це віриш?» Бабуся, яка по відеозв’язку читає онукові псалом. У кожного свій слухач, а завдання те саме: прокласти дорогу прямо.
Над усім цим стоїть Ісус. Дорогою до Еммауса Він пояснював двом розгубленим учням Писання, починаючи від Мойсея, і показував у ньому Себе (Лк. 24:27). Він перший проклав пряму дорогу через усе Писання, і вона веде до Нього. Ми лише йдемо за Ним і кличемо інших.
Основна істина дня. Бездоганний працівник не вражає слухача, а так сумлінно відкриває йому Слово, щоб прочитане можна було зрозуміти; а віру слухача тримає Господь, Який знає Своїх.
Свідок тижня: лист із холодної камери
Навесні 1535 року англієць Генрі Філліпс видав, де живе Тиндейл. Його заарештували і кинули в замок Вілворде поблизу Брюсселя. Звинувачення: єресь.
Настала зима. З тих місяців зберігся лист, єдиний відомий нам текст, написаний його власною рукою. Він скромно просить коменданта про теплішу шапку і теплішу куртку, бо в камері холодно. Про шматок тканини, щоб залатати штани. Про свічку на вечори, бо сидіти самому в темряві важко. А понад усе просить єврейську Біблію, граматику і словник, щоб проводити час у навчанні. Не знаючи, чи вийде звідти, він далі дбає про те, щоб точніше зрозуміти Слово. І ще турбується про душу самого коменданта. Якщо ж про нього вже вирішили інакше, пише він, то він терпляче чекатиме Божої волі (переказ).
Ця історія не про геніального перекладача, який нічого не боїться. Він мерз, сидів у темряві і просив свічку. Вона про Слово, яке для нього було дорожче за тепло, і про Христа, Якого це Слово показує.
Джерела: Деніел, «William Tyndale: A Biography»; Tyndale Society, «Timeline»; лист із в’язниці, за «Christian History», випуск 16.Два питання дня
У тестЕздра й левіти читали Закон, «пояснюючи його значення, аби прочитане можна було зрозуміти» (Неем. 8:8). Що це показує про працю, яку Павло називає бездоганною (2 Тим. 2:15)? Назви одну людину, з якою ти цього тижня говориш про Слово, і одну річ, яку ти робиш, щоб дорога для неї була прямою. (2–3 речення)
Лишається в зошитіЧого ти боїшся, коли думаєш про те, щоб пояснити комусь Біблію? Запиши одним словом.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
П’ятниця · Підсумок«А тверда Божа основа стоїть»10–15 хв + тест
Пригадай. Що Тиндейл просив у листі з в’язниці понад усе? З пам’яті, одним реченням.
Двері. «У церкві стільки сварок і помилок. Мабуть, усе це скоро розвалиться».
Що з цим не так: сварки і помилки справжні, і Павло їх не применшує. Але останнє слово в уривку не за ними: «А тверда Божа основа стоїть» (2:19).
Молитва перед читанням. Подякуй Богові за одну розмову цього тижня, у якій Слово когось збудувало. Тоді: «Відкрий мої очі…»
Читай. 2 Тимофія 2:14–19 двічі, повільно, бажано вголос.
РОСА · 2 Тимофія 2:15, 19
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Спробуй 3 хв
Не підглядаючи, заповни пропуски, а тоді звір із текстом:
«Постарайся представити себе ___ перед Богом, ___ працівником, який ___ на принципи істини.» (2:15)
«А тверда Божа ___ стоїть, маючи таку ___: Господь знає ___, а також: Нехай відступить від ___ кожний, хто прикликає Господнє Ім’я!» (2:19)
Що ти пам’ятав, а що ні? Який із двох написів печатки тобі зараз потрібніший?
«Господи, нехай ці два вірші стануть не лише вивченими, а й моїми».
Осмислюю. Яка головна думка цих двох віршів, якщо поставити їх поруч? Як свіжо тут відкривається Бог, Чия основа «стоїть», коли людей хитає?
«Ти — Бог, Який стоїть, коли навіть…»
Співрозмова. Що цього тижня хитало твою віру або віру когось поруч? Скажи Богові чесно.
«Господи, мене хитало ___. Але Твоя основа…»
Що побачили інші Кальвін
Жан Кальвін — реформатор XVI століття з Женеви; на його коментарях до Біблії вчилися пуритани. До 2:19 він пише, що коли відступають відомі вчителі, найбільше хитаються ті, чия віра трималася на людях. Павло переносить опору з людей на Бога, Який зберігає Свою церкву. Але нікому не дозволяє ховатися за цією правдою, щоб не відступати від зла (Кальвін, коментар до 2 Тимофія).
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Розкажи вірш тижня комусь або напиши його з пам’яті. І один крок: «Коли буде ___, я зроблю ___». Наприклад: «Коли почую, що хтось відійшов від віри, я спершу помолюся за нього словами 2:19, а вже потім говоритиму про нього з іншими».
Імена. Молитва за 2–3 імені. Якщо цього тижня ти когось запросив, запиши одним реченням, як це було. Не вийшло? Не картай себе: Господь знає Своїх і тоді. Спробуй ще раз до неділі.
Звичка місяця · підсумок тижня. Перший тиждень «Мого Тимофія». Якщо ви пройшли РОСА разом, запиши одну думку, яку сказав твій Тимофій, і одну, яку Бог сказав тобі. Якщо не вийшло, домовтеся на інший день: це теж частина звички, і в тесті можна чесно так і написати.
Суть дня · Відповідь на питання тижня
У понеділок ми питали: чому Павло не каже Тимофієві «переможи їх у суперечці», а кличе бути бездоганним працівником перед Богом? І чому закінчує не тривогою, а словами «А тверда Божа основа стоїть»?
Схоже, відповідь така. Суперечку можна виграти і водночас зруйнувати тих, хто слухає: словесні змагання «слухачам на руїну» (2:14). Тому Павло ставить Тимофія не на арену, а перед Бога (2:15). Там інше мірило: не оплески, а чи прямо прокладена дорога для слова істини. Точно і просто, як у день, коли Ездра й левіти читали Закон так, щоб прочитане зрозуміли (Неем. 8:8). Бездоганність тут означає не «знати все», а сумлінно працювати так, щоб не соромитися перед Тим, Хто оцінює.
Небезпека при цьому справжня. Слова «воскресіння вже було» розповзаються, як гангрена, і забирають у людей майбутнє (2:17–18), а без воскресіння, за Павлом, марна й віра (1 Кор. 15:14). Та він не ставить крапку на тривозі, бо Божа справа ніколи не трималася на Тимофієві. Мойсей не перекрикував Корея: «Уранці Господь дасть знати, хто Його» (Чис. 16:5). Так і тут: «Господь знає Своїх» (2:19), як Добрий Пастир знає Своїх овець (Ів. 10:14). А другий напис не дає зробити з цього подушку: хто Його, той відступає від неправди.
Тиндейл у холодній камері далі просив словник, але писав, що чекатиме Божої волі. Андрій сумлінно готувався, але віру Сашка віддав Господеві. Виходить просто: я відповідаю перед Богом за те, як несу Його слово. А за те, щоб Його церква вистояла, відповідає Він.
Основні істини тижня
- Бог міряє розмову про Нього не перемогою, а тим, що сталося зі слухачами (2:14).
- Бездоганний працівник стоїть перед Богом і веде людей до істини прямою дорогою: точно і просто (2:15).
- Помилка може зберегти християнські слова і забрати надію на воскресіння (2:16–18).
- Божа основа стоїть: Господь знає Своїх, а Свої відступають від неправди (2:19).
Свідок одним реченням. Тиндейла засудили за єресь і стратили 1536 року, але Слово, якому він служив, з його смертю не зупинилося, бо тримав його не перекладач, а Господь.
Слово вирішує
- Гордість каже: головне — перемогти в суперечці. Слово каже: це «не приносить користі, хіба лише слухачам на руїну» (2:14).
- Страх каже: ти занадто мало знаєш, щоб відкривати Біблію з кимось. Слово каже: «Постарайся представити себе гідним перед Богом» (2:15).
- Більшість каже: воскресіння — лише гарний образ. Слово каже: «Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних» (1 Кор. 15:20).
- Тривога каже: церкву ось-ось розвалять. Слово каже: «А тверда Божа основа стоїть» (2:19).
Вірш на пам’ять ще раз. Скажи з пам’яті.
«Постарайся представити себе гідним перед Богом, бездоганним працівником, який наставляє на принципи істини.»2 Тим. 2:15
Рядок декларації №5. Допиши своїми словами: «Господь знає Своїх і оцінює мою працю: ___, тому я ___». Наприклад: «Господь знає Своїх і оцінює мою працю: мені не треба вигравати кожну суперечку, тому я спокійно і прямо показую людям Слово».
Далі. Наступного тижня Павло веде нас до великого дому, де є золоті й срібні посудини, а є дерев’яні та глиняні (2:20), і питає, що робить посудину корисною для Володаря. А звичка «Мій Тимофій» іде далі: повторите РОСА разом іще раз.
Питання дня
Лишається в зошитіЯка одна думка цього тижня лишилася з тобою? І як вдався крок: де ти не вступив у суперечку, а де все-таки вступив? Запиши це поруч із 2:15.
Що б ти відповів? У тест
«Я не хочу глибоко вивчати Біблію. Богослови тільки сваряться, а мені достатньо вірити серцем»
Що б ти йому відповів? Напиши 2–4 речення без докору, спираючись на 2:14–15.
Підказка
Погодься, що сварки справді шкодять: Павло каже те саме (2:14). Покажи, що він кличе не відкласти Слово, а постаратися і прямо його читати (2:15): серце, яке вірить, хоче знати, Кому вірить. Запропонуй прочитати разом один короткий уривок.
Тест тижня
Підсумок тижня для куратора, без балів. Пройди тест до неділі. Якщо тиждень був дуже важкий, відповідай хоча б на одне ключове питання і познач звичку: це теж повноцінний підсумок.
1. П’ять ключових питань. Відповіді просто перенеси зі свого зошита:
- Пн. Павло залишив Тимофія в Ефесі, бо деякі «вдалися до пустих балачок», а метою справжнього вчення назвав «любов від чистого серця» (1 Тим. 1:5–6). Чому Богові не байдуже, у що саме вірить людина, якщо вона щира? І що це змінює в тому, як ти слухаєш проповіді, відео і розмови про віру?
- Вт. Павло застерігає «перед Богом» від словесних змагань, бо вони «слухачам на руїну» (2:14), і кличе бути бездоганним працівником, який веде людей прямо до істини (2:15). Чому Бога обходить не те, хто виграв, а те, що сталося зі слухачами? І що це змінює в тому, як ти говориш про віру з людьми?
- Ср. Мойсей не сперечається з Кореєм, а каже: «Уранці Господь дасть знати, хто Його» (Чис. 16:5), а Павло пише: «Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних» (1 Кор. 15:20). Як ці місця допомагають зрозуміти, чому Павло, назвавши помилку «воскресіння вже було» (2 Тим. 2:18), одразу каже «Господь знає Своїх» (2:19)? Як свіжо в них відкривається Бог і що це змінює в тому, на чому тримається твоя надія?
- Чт. Ездра й левіти читали Закон, «пояснюючи його значення, аби прочитане можна було зрозуміти» (Неем. 8:8). Що це показує про працю, яку Павло називає бездоганною (2 Тим. 2:15)? Назви одну людину, з якою ти цього тижня говориш про Слово, і одну річ, яку ти робиш, щоб дорога для неї була прямою.
- Пт · Що б ти відповів? Друг каже: «Я не хочу глибоко вивчати Біблію. Богослови тільки сваряться, а мені достатньо вірити серцем». Що б ти йому відповів? Напиши 2–4 речення без докору, спираючись на 2:14–15.
2. Пригадай і застосуй (одне-два речення, без підглядання). Що Бог зробив і дав за 2 Тим. 2:14–19 і до чого це Слово кличе тебе? І з тижня 1: Бог дав нам духа сили, любові й розсудливості (1:7). Як цей дар допомагає бути працівником, який прямо несе слово істини (2:15)?
У самій формі ще звичка і крок тижня і рядок «Для куратора».
Пройти тест тижня тут
Форма не відкривається? Відкрий її в новому вікні.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра. А на вихідних — відпочинок без нового матеріалу.
Якщо ти без групи
Питання «Обговоримо на групі» пройди з однією людиною. Якщо нікого немає, напиши куратору: він допоможе знайти пару. Раз на місяць буде зустріч для всіх, хто вчиться без групи.