Курс «Не наполовину» · Тиждень 1 із 7
1Хто кличе
Тит. 2:11–14 · До 20 хвилин щодня, вівторок до 40.
- бачення
- бажання
- поворот
- намір
- дія
- витривалість
- звичка
Бог цього тижня: Бог, Який кличе і віддає Себе (Тит. 2:14). Він наповнює благодаттю, яка не лише прощає, а й виховує.
Ключовий уривок тижня. Щодня ти читатимеш інший текст, але кожен відчиняє вікно на ці чотири вірші. У вівторок ти пройдеш їх повільно, а в інші дні наприкінці суті дня побачиш, яке слово з них сьогодні стало ближчим.
«Бо для всіх людей з’явилася спасаюча Божа благодать; вона навчає нас, щоб відреклися безбожності й світських пожадань, жили чесно, праведно і побожно в теперішньому віці, очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл»Тит. 2:11–14
Лінія серця · бачення. Перш ніж щось віддавати Богові, треба побачити Того, Хто кличе. Першим діє Він: Його благодать з’явилася в Христі і вчить жити по-новому вже тепер.
Чим живиться серце. Ісус каже: «чим переповнене серце, те промовляють уста» (Лк. 6:45). Те, чим ти щодня годуєш розум і серце, згодом виходить назовні: у словах і рішеннях, у звичках і стосунках. Тому цей курс вчить годувати внутрішню людину здоровою їжею: Словом і молитвою. Вона дає силу і зрештою визначає, ким ти стаєш. Ісус каже: «без Мене не можете робити нічого» (Ів. 15:5). А з Ним Павло пише: «Усе можу в Тому, Хто мене зміцнює» (Флп. 4:13).
Мета тижня: побачити, що Христос кличе до Себе, а не до правил, і почати щоденний час із Богом.
Головне питання: я вже вірю — то що тепер? А якщо ще не впевнений(-на) — з чого почати?
Вірш на пам’ять.
«Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл»Тит. 2:14
Свідки тижня: Джим і Елізабет Елліот, молоді американці, які згодом служили в Еквадорі. Ти побачиш не їхній подвиг, а звичайні дні, у які їх кликав Бог.
Питання тижня. Петро бачить Ісуса зблизька і каже Йому: «Відійди від мене» (Лк. 5:8). А за кілька хвилин залишає все й іде за Ним. Що мало статися між цими двома моментами? Відповідь складатиметься з днів, а в п’ятницю ти побачиш її цілою.
Якщо дуже важко чи ти в небезпеці — не чекай зустрічі, одразу скажи своєму наставникові, батькам чи пасторові.
Відео. Перед понеділком — BibleProject «Євангелія Царства», перед вівторком — «Огляд: До Тита».
Експеримент тижня і звичка курсу
Експеримент тижня · «Слово раніше за стрічку»
Бачення. Той, Хто віддав Себе за тебе, вартий перших хвилин твого дня. Перша їжа для серця зранку часто задає тон думкам до вечора. Ми не воюємо з телефоном. Ми вирішуємо, кому віддати перший пріоритет і останнє слово.
Правило. Сім ранків поспіль, починаючи з понеділка: перші 15 хвилин після пробудження без стрічки і без месенджерів. Замість цього — твій час із Богом або один короткий псалом уголос і одне речення Богові. Повідомлення від рідних про безпеку чи тривогу не відкладаємо: перевірити і відкласти телефон — не зрив.
Щовечора один рядок у таблицю. Цифру «Час уваги до екрана» — за бажанням, лише для тебе.
| Ранок | Перші 15 хв без стрічки? | Чий голос першим зайшов у думки? | Час уваги до екрана | Одне слово про самопочуття |
|---|---|---|---|---|
| 1 | ||||
| 2 | ||||
| 3 | ||||
| 4 | ||||
| 5 | ||||
| 6 | ||||
| 7 |
Якщо зірвався(-лася). Рука сама тягнеться до телефона — це нормально. Запиши чесно і продовжуй завтра, а не з початку. Наставник робить той самий експеримент і на зустрічі розповідає першим.
Звичка курсу · щоденний час із Богом
Бачення. Христос віддав Себе, щоб мати народ, який належить Йому (Тит. 2:14). Він кличе не до правила, а до Себе.
Цінність серця. Те, чим ти годуєш серце в перші хвилини дня, формує його більше за будь-які добрі наміри.
Бажання серця. «Господи, дай мені хотіти бути з Тобою, а не лише виконати завдання».
Намір. У понеділок ти обереш свій час і місце.
Кроки на сім тижнів: спробуй (1) → повторюй (2–3) → у важкий день (4–5) → покажи іншому (6–7). У зошиті щодня — галочка.
Як проходити тиждень · РОСА · пам’ятка EMOI
| Коли | Що | Час |
|---|---|---|
| Нд ввечері | 🎬 серія тижня | 5 хв |
| Пн | звичайний день, старт експерименту | до 20 хв |
| Вт | глибокий день: сім коротких кроків на ключовий уривок | до 40 хв |
| Ср | звичайний день | до 20 хв |
| Чт | звичайний день і «Що б ти відповів?» | до 20 хв |
| Пт | звичайний день, головна історія свідків, рядок декларації, тест | до 20 хв + тест |
| Сб–Нд | 🤝 зустріч із наставником, 🧭 одна справа поза зошитом, церква | — |
Зошит твій. Усе з позначкою ✏️ пиши від руки. Питання з 🔑 потім перейде в тест тижня, друге питання дня лишається в зошиті. 🔒 «Особисте» — лише для тебе.
🌿 РОСА — щоденний спосіб читати Біблію. Роздивляюсь: що написано? Осмислюю: чому це важливо і як свіжо тут відкривається Бог? Співрозмова: що Він каже мені і що я відповідаю? Амінь ділом: «Коли ___, я ___». Після кожного кроку — одне речення Богові, краще вголос. У вівторок той самий шлях довший: сім кроків EMOI.
Пропущено день чи два? Надолуж у вихідні, і першим — вівторок. Якщо більше — напиши наставникові. Експеримент не надолужуємо: просто продовжуємо завтра.
Біблія. Читаємо Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства. Якщо в тебе Огієнко, слова будуть трохи інші, а зміст той самий.
Пам’ятка EMOI
- E · 1. Що написано? Хто пише і кому, що до і після. Повтори і маленькі слова «бо», «тому», «щоб», «але».
- M · 2. Питання до тексту. Що дивує або незрозуміле? Що турбувало перших слухачів?
- M · 3. Головна думка. Одне речення, до 20 слів.
- M · 4. Як свіжо тут відкривається Бог? Не загальне «Він добрий», а що Він робить саме тут.
- M · 5. Де тут Христос? Як ця правда веде до Євангелії?
- O · 6. Серце відповідає. Подяка чи покаяння, довіра чи питання — і моя молитва.
- I · 7. Крок. «Коли ___, я ___». Одна дія з часом і місцем.
Перед стартом · конверт і коробка питань
Перед першим днем ви з наставником коротко зустрічаєтеся. Це не іспит і не лекція: можна відповідати не на все і казати «не знаю». Наприкінці допиши на аркуші чотири речення:
- «Ісус для мене сьогодні — це…»
- «Мої думки зараз найбільше заповнює…»
- «Я боюся, що Бог попросить мене…»
- «Через сім тижнів я хочу, щоб у мені змінилося…»
Заклей конверт і напиши дату. Де він лежатиме, вирішуєш ти. Відкриєш його в останній вечір курсу.
📦 Коробка питань. Чесні питання про віру записуй окремо. Наставник відповість на зустрічі або чесно скаже: «Не знаю, дізнаюся». Сумнів — не гріх, якщо з ним ідеш до Бога і до людей.
Неділя ввечері · СеріяП’ять відповідей5 хв
🎬 Серія · «П’ять відповідей»
Вигадана історія, дуже схожа на життя.
П’ятниця, дев’ята вечора. Молодіжна група щойно скінчилася. Біля церкви холодно, і п’ятеро чекають, поки їх заберуть.
Тато Тараса відчиняє машину. Гітара лягає на заднє сидіння. Біля світлофора тато каже: «Я хочу пройти з тобою один курс. Сім тижнів». Тарас сміється: «Тату, мені навіщо? Я ж уже». Тато не сперечається: «Мені теж треба».
Соломія сідає до мами. Мама простягає роздруківку, і Соломія каже те, що каже завжди: «Добре, мам». Вона вміє казати «добре» так, що більше ніхто нічого не питає. Сама не знає, чи погоджується, бо хоче, чи бо так треба.
Макс уже в маршрутці, капюшон на очі. Вдома мама кладе перед ним той самий аркуш. Макс знизує плечима і йде до себе.
Віка сидить на сходах із дівчатами та лідеркою Ольгою. «Спробую, — каже вона. — Але щойно побачу лицемірство — піду». Ольга не ображається: «Тоді скажеш мені першій».
Артем із Андрієм, лідером молоді, у шаурмічній на розі. «А нагорода буде? Шаурма щотижня?» Потім крутить стаканчик і питає вже без жарту: «А якщо все це неправда?» Андрій не поспішає: «Добре питання. З нього і почнемо».
О 23:47 у Тараса засвічується телефон. Він читає повідомлення. Видаляє його. Потім чистить історію чату і кладе телефон екраном донизу.
В кімнаті тихо.
Запиши в зошит · Для тебе
Яка з п’ятьох відповідей найближча до твоєї? Запиши одне слово. Ніхто не побачить.
Понеділок · ВхідХто сідає в човендо 20 хв
Пригадай. Це перший день курсу. Що ти вже знаєш про Петра і звідки?
Двері. «Я ж і так знаю Ісуса. Що нового Він мені скаже?»
Що тут не так: можна багато знати про Ісуса і жодного разу не побачити, Хто Він.
Молитва перед читанням. Біблія ще закрита. Десять секунд тиші і одне речення: «Відкрий мої очі, щоб я міг побачити дивовижні властивості Твого Закону!» (Пс. 119:18).
Читання: Луки 5:1–11.
Фон. Лука пише Теофілові, щоб той переконався в надійності того, чого його навчили (1:1–4). Перед цим ранком Ісус уже зцілив тещу Симона (4:38–39). Генісаретське озеро — інша назва Галилейського моря.
РОСА · Луки 5:1–11
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Роздивися 3 хв
Випиши по порядку, що робить Ісус до того, як рибалки підуть за Ним (вв. 3, 4, 10). Як Петро називає Ісуса у в. 5, а як у в. 8?
«Господи, покажи мені те, що досі пробігали мої очі».
Осмислюю. Чому важливо, що «Наставнику» змінилося на «Господи»? Петро побачив, Хто поруч, і попросив: «Відійди від мене». А Ісус не відходить. Як свіжо тут відкривається Бог?
«Ти — Той, Хто не відходить, коли я…»
Співрозмова. Чого мені страшніше: що Ісус побачить мене справжнього чи що Він попросить чогось незручного? «Поки не знаю» — теж відповідь.
«Ісусе, чесно кажучи, мені…» Якщо ти ще шукаєш: «Якщо Ти є, покажи мені Себе так, як показав Петрові».
Що побачили інші
Петро і його друзі починають нове життя, маючи лише приблизне уявлення, куди воно приведе. Ісус кличе не тих, хто вже бачить усю карту, а тих, хто довіряє Його слову.
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Обери свій час і місце для щоденного часу з Богом на всі сім тижнів: «Коли щодня о ___ я ___, я відкрию Біблію в ___». Постав нагадування.
«Господи, без Тебе я цього не витягну, будь зі мною о ___».
Імена. На окремому аркуші запиши 5–10 імен людей, які ще не знають Христа або відійшли від Нього. Щодня після РОСА молися за 1–2 імені по черзі. Сьогодні так: «Покажи йому (їй) Себе так, як показав Петрові».
Звичка і експеримент. Сьогодні перший день обох (правила — у «Початку тижня»). Галочка за час із Богом, а ввечері — перший рядок у таблицю.
Суть дня · Спершу слово, потім улов риби
Петро — рибалка, і ніч у нього не вдалася. Ісус сідає в його човен і «навчав людей з човна» (в. 3). Зверни увагу на порядок: спершу Ісусове слово, а вже потім улов.
Потім Ісус каже відплисти на глибину. Петро чесно відповідає: «Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» (в. 5). Він не все розуміє, але довіряє слову. Риби стільки, що доводиться кликати друзів із другого човна (в. 7).
І тут Петро падає на коліна: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» (в. 8). Нового факту про рибу він не дізнався. Він побачив, Хто поруч, і в цьому світлі вперше чесно побачив себе.
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Чому людина, яка побачила Бога зблизька, відчуває не гордість, а сором?
Ісус відповідає не докором: «Не бійся – відтепер ти будеш ловити людей!» (в. 10). Він не відходить від грішника, а кличе його ближче і довіряє йому справу. І тоді «вони залишили все і пішли за Ним» (в. 11). Ісус кличе не відвідувати Його щонеділі, а ходити за Ним у звичайний вівторок.
Петро спершу слухав, а потім діяв: слово, почуте з човна, дало йому сміливість закинути сіті «за словом Твоїм». Так і з нами. Те, чим ми годуємо серце на початку дня, потім спрямовує наші кроки.
Основна істина дня. знати про Ісуса і побачити Ісуса — різні речі; Господь, Який кличе, не відходить від грішника.
Тит. 2 сьогодні
«З’явилася спасаюча Божа благодать» (в. 11). У човні Петра ця благодать має обличчя Ісуса, Який не відходить. А що вона робить із людьми, які пішли за Ним? ✏️ Спробуй здогадатися одним словом. Завтра Павло відповість.
Вірш на пам’ять — Тит. 2:14. Прочитай уголос двічі.
Свідки тижня: Джим Елліот
Цього тижня поруч ідуть Джим і Елізабет Елліот. 17 січня 1948 року Джим, студент коледжу в США, починає вести щоденник. У першому ж записі він зізнається: навіть тут, у записах для себе, виникає бажання виглядати кращим, ніж він є. І просить Бога про правдивість (The Journals of Jim Elliot). Як Петро в човні, Джим починає з чесності перед Христом.
Скільки йому було 20.
Два питання дня
🔑 У тестПн. Петро у в. 5 називає Ісуса «Наставником», а у в. 8 — «Господом». Що сталося між цими віршами і чому Ісус на «відійди» відповідає «не бійся»? Що це змінює в тому, як ти підходиш до Нього? (2–3 речення)
Для тебеДе Ісус для тебе поки що «Наставник» — корисний, але на відстані?
Вечір. Перед сном: дякую за одну річ дня → чесно визнаю, де не вийшло → приймаю прощення в Христі → прошу сили на завтра. Хвилина, а можна й більше.
Вівторок · Глибокий деньБлагодать, яка навчаєдо 40 хв
Глибокий день · EMOI на ключовий уривок тижня, Тит. 2:11–14
Якщо сьогодні зовсім немає часу — зроби РОСА на уривок.
Пригадай. Як Петро назвав Ісуса до улову і як після? Без підглядання.
Двері. «Бог мене вже простив. Навіщо мені мінятися?»
Що тут не так: у Біблії прощення — не кінець історії, а її початок. Сьогодні на це питання відповідять чотири вірші Павла.
Молитва перед читанням. Біблія ще закрита. Скажи Богові одним реченням, з чим ти сьогодні прийшов(-ла), і додай слова юного Самуїла: «Говори, адже слухає Твій слуга!» (1 Сам. 3:10).
Фон. Павло залишив свого помічника Тита на острові Крит, щоб той навів лад у молодих церквах (1:5). Навіть власний поет критян називав їх брехунами й ледарями (1:12). Ці люди щойно повірили, і Павло пояснює кожній групі в громаді, як Євангелія змінює звичайне життя.
Слова й імена. Тит — Павлів помічник, якого він називає сином у спільній вірі (1:4). Благодать — Божа незаслужена доброта. Викупити — заплатити ціну, щоб звільнити раба чи полоненого. Беззаконня — життя так, ніби Божих меж немає.
Читання. Прочитай увесь розділ Тита 2. Потім ще раз уголос, повільно, вірші 11–14:
«Бо для всіх людей з’явилася спасаюча Божа благодать; вона навчає нас, щоб відреклися безбожності й світських пожадань, жили чесно, праведно і побожно в теперішньому віці, очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл»Тит. 2:11–14
Що написано? 3 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Скільком різним групам людей Павло говорить у вв. 1–10? Яким словом починається в. 11? А тепер подивись, хто діє у вв. 11–14: хто «з’явилася», хто «навчає», хто «віддав Себе»? Підкресли слово «щоб» у в. 14.
«Господи, покажи мені, що тут справді написано, а не те, що я звик(-ла) тут бачити».
Після своєї спроби
Павло звертається до старших чоловіків і старших жінок, до молодих жінок і юнаків, до самого Тита і до рабів. А в. 11 починається словом «Бо»: усі ці настанови тримаються не на «треба», а на тому, що зробив Бог. Благодать «з’явилася» і «навчає», Христос «віддав Себе». Людина в цих віршах не починає. Вона відповідає.
Питання до тексту 5 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Запиши одне своє питання до уривка і свою можливу відповідь. Якщо не знаєш, з чого почати: якщо благодать — подарунок, чому вона «навчає» відмовлятися? Хіба подарунок щось вимагає?
«Отче, що Ти хотів сказати цим людям на Криті?»
Після своєї спроби: три рухи уривка
2:11. Благодать приходить першою.
«Для всіх людей з’явилася спасаюча Божа благодать». Критяни, яких навіть власний поет вважав брехунами, чують: Божа доброта прийшла й до них, і до старих, і до рабів у чужих домах. «Для всіх» не означає, що кожен уже автоматично Божий. Це означає, що двері не зачинені ні для кого. Благодать не відповідає на наші старання: вона з’являється раніше за них.
2:12–13. Благодать виховує між двома появами.
Грецьке слово «пайдеуо» (навчати) у Павловому світі означало не одну підказку, а виховання, яким дорослі роками формують дитину (Коментар на Послання до Тимофія і Тита, Таунер). Благодать учить казати «ні» безбожності й світським пожаданням і «так» новому життю вже зараз, «в теперішньому віці». Поглянь на два слова: «з’явилася» (в. 11) і «появи слави» (в. 13). Благодать уже прийшла, Христос іще прийде. Твій сьогоднішній день стоїть між двома появами, і в ньому Бог Сам тебе виховує.
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Що змінилося б, якби в. 12 стояв окремо, без в. 11 і в. 14?
Тоді він звучав би як правило: відрікайся і живи правильно. А в Павла це праця благодаті. Учитель тут не твоя сила волі, а Сам Бог.
2:14. Навіщо Христос віддав Себе.
Для громади, де були раби (2:9–10), слово «викупити» звучало дуже конкретно: хтось платить ціну, і людина виходить на волю. Христос віддав не щось, а Себе. Він звільняє від беззаконня і очищає для Себе. І «народ» тут у множині: Він збирає не героїв-одинаків, а родину людей, які належать Йому. Ти міняєшся не для того, щоб Він тебе прийняв, а тому, що Він віддав Себе, щоб мати тебе Собі.
Головна думка 2 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Закрий текст. Скажи думку Павла одним реченням, до 20 слів.
«Ось що Ти сказав цим людям тоді…»
Після своєї спроби
Божа благодать, що з’явилася в Христі, навчає нас жити по-новому тепер, бо Христос віддав Себе, щоб мати нас Своїми. Слова можуть бути інші. Головне, щоб зберігся порядок: спершу те, що зробив Бог, потім наша відповідь.
Як свіжо тут відкривається Бог 4 хв
Запиши в зошит · Спробуй
Маленьке відкриття. У розділі 2 стоять різні слова. Старші чоловіки мають бути «помірковані» (в. 2). Старші жінки «вчили» молодих (в. 4). Молоді жінки мають бути «скромними» (в. 5). Молодь Тит заохочує, щоб була «стримана» (в. 6). А всі ми маємо жити «чесно» (в. 12). Чи може за цими п’ятьма словами стояти одна думка? І одне слово про себе: це мене вабить, дивує чи лякає?
«Боже, чого Ти хочеш для всіх цих людей разом?»
Після своєї спроби
У грецькому тексті ці місця пов’язує одна родина слів із коренем «софрон»: здоровий, тверезий розум (Коментар на Послання до Тимофія і Тита, Ярбро). Український переклад передає їх різними словами, тому зв’язку не видно. Павло проводить одну нитку через усю громаду, аж до «нас» у в. 12.
Подивись, Хто тут Учитель. Не наставник і не батьки, не твоя сила волі, а благодать. Бог Сам береться за твоє виховання, день за днем, у твоєму «теперішньому віці»: у школі й удома, у чаті й на тренуванні. Закон показує Божу мірку, але не дає сили змінитися. Благодать підтверджує ту саму Божу волю, відкриту в Законі, і дає силу її виконувати.
Правда на всі часи. Бог не лише прощає розділене серце, а й збирає його докупи.
Згадай молитву курсу: «Учини моє серце таким, аби воно мало страх перед Твоїм Іменем» (Пс. 86:11). Дослівно Давид просить «з’єднай моє серце».
Де тут Христос 2 хв
Запиши в зошит · Пороздумуй
Перечитай в. 14. Закінчи речення деталлю з вірша, а не загальним «Він добрий»: «Ісусе, Ти — Той, Хто…»
«Ісусе, Ти віддав Себе за мене. Так ось Ти Який…»
Після своєї спроби
Христос у цьому уривку не лише приклад. Він Сам — дар. Благодать із в. 11 має Його обличчя, а «блаженна надія» з в. 13 — це Його поява. Він заплатив ціну, якої ми не могли заплатити. Він не чужий тренер, що вимагає результату, а Господь, Який купив тебе для Себе. Ми міняємося не для того, щоб Він нас прийняв, а тому, що Він уже віддав Себе за нас. Якщо ти ще не певний(-на), що віриш, почни не з того, що мусиш, а з того, що Він уже зробив.
Серце відповідає 3 хв
Спершу одним словом: що в тобі зараз відгукнулося — подяка чи покаяння, довіра чи питання? Потім молитва, вголос або в зошит:
«Ісусе, Ти віддав Себе, щоб я належав(-ла) Тобі. Визнаю: моє серце часто виховує не Твоя благодать, а ___. Вчи мене казати „ні“ ___ і „так“ ___. Збери моє серце в одне ціле».
Якщо тиждень важкий: «Боже, мені важко ___, але Ти віддав Себе за мене, тож прошу ___». Якщо ти ще шукаєш: «Якщо Ти справді віддав Себе за мене, покажи мені це в цих словах».
Крок 2 хв
Запиши в зошит · Крок
Згадай одну ситуацію останніх днів, де варто було сказати «ні», а вийшло «так». Скажи про неї Христові чесно. А тепер запиши одне «ні» і одне «так» на сьогодні: «Коли ___, я ___».
Наприклад:
- «Коли о 23:00 рука потягнеться до стрічки, я покладу телефон на стіл і прочитаю Тит. 2:14».
- «Коли в чаті класу почнуть сміятися з когось, я не поставлю реакцію, а напишу цій людині щось добре окремо».
«Господи, без Тебе я цього не витягну, будь зі мною о ___». Увечері чесно спитай себе: так чи ні? Якщо ні — один рядок Йому, без самокарання, і завтра знову. Якщо ти ще шукаєш, твій крок — записати одне питання до цього уривка і покласти в коробку питань.
Важке місце: «А якщо я знову роблю те саме?»
Питання. Якщо благодать навчає, а я вкотре падаю в те саме, значить, вона в мені не діє?
Хибна відповідь, яку іноді чуємо: «Справжній християнин змінюється одразу. Якщо ти досі борешся, мабуть, ти й не спасений».
Що каже текст. Павло пише «навчає» — це тривала дія, як виховання дитини, а не одна команда. Він ставить нас «в теперішньому віці», де ми ще чекаємо появи Христа (в. 13): боротьба ще триває. І очищає у в. 14 Христос, а не наша швидкість. Те, що тобі боляче через власне падіння, саме може бути ознакою, що Учитель працює. Межа: це не дозвіл перестати боротися, бо благодать вчить казати «ні». Якщо щось тримає тебе давно і самотужки не виходить, скажи наставникові, а не ховайся.
Глибше
У 3:5 Павло повторює: «Він нас спас не з причини праведних учинків, які ми вчинили, але зі Своєї милості». А в 3:8 просить Тита наполягати, «щоб ті, які повірили в Бога, дбали про добрі діла». У цьому листі добрі діла завжди стоять після милості, ніколи перед нею.
Свідки тижня: Елізабет Елліот
У листопаді 1957 року Елізабет уперше зустріла двох жінок народу ваорані, Манкаму і Мінтаку. Їхньої мови вона майже не знала. Манкаму заспівала пісню, і присутні по-різному тлумачили, що вона означає. Пізніше Елізабет чесно написала, що її перші уявлення про цих людей виявилися хибними (The Savage My Kinsman). Вона вчилася спершу слухати, а вже потім робити висновки. Тверезий розум, якого вчить благодать (Тит. 2:12), іноді починається з простих слів: «Я ще не знаю».
Скільки їй було 30.
Імена. 1–2 імені зі списку: «Навчи його (її) Своєї благодаті так, як навчаєш мене».
Звичка і експеримент. Галочка за час із Богом і рядок у таблицю.
Вірш на пам’ять — Тит. 2:14. Сьогодні ти його розібрав(-ла). Вчи до зустрічі: наставник теж його вчить.
Два питання дня
🔑 У тестВт. «Бог мене вже простив. Навіщо мінятися?» Дай відповідь із Тит. 2:11–14: що робить благодать і для чого Христос віддав Себе? Що це змінює в тому, як ти дивишся на свої помилки? (2–3 речення)
Для тебеХто або що найбільше «виховує» твоє серце і думки цього місяця? Будь чесним(-ною).
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
Середа · Світло з інших місцьА це взагалі правда?до 20 хв
Пригадай. Для чого, за Тит. 2:14, Христос віддав Себе? З пам’яті.
Двері. «А це взагалі правда? Може, я вірю просто тому, що так у моїй сім’ї».
Що тут не так: питання добре, але відповідь на нього шукають не в родині, а в тому, що сталося з Ісусом.
Молитва перед читанням. «Господи, відкрий мені дороги Свої, навчи мене стежок Твоїх. Провадь мене в правді Своїй і навчай мене» (Пс. 25:4–5).
Читання: 1 Коринтян 15:1–8 і 15:12–20.
Фон. Павло пише людям, яким колись сам приніс Євангелію (15:1). Тепер дехто в цій громаді каже, що воскресіння мертвих немає (15:12). Між вв. 8 і 12 Павло коротко розповідає, як Божа благодать змінила його самого (вв. 9–11).
РОСА · 1 Коринтян 15
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Роздивися 3 хв
Які події Павло називає у вв. 3–5? Скільки свідків чи груп свідків він перелічує у вв. 5–8? А у вв. 13–19: що зникне, якщо Христос не воскрес?
«Допоможи мені побачити написане, а не лише знайоме».
Осмислюю. Чому важливо, що Павло називає свідків і сам доводить до кінця думку «а якщо ні?», а не каже просто «повір»? Як свіжо тут відкривається Бог?
«Ти — Бог, Який не боїться чесних питань…»
Співрозмова. Скажи Богові свій чесний сумнів, якщо він є. Він витримає.
«Господи, ось чого я не розумію…» Якщо ти ще шукаєш: «Якщо Христос справді воскрес, покажи мені це».
Що побачили інші Ґарленд
Схоже, коринтяни не заперечували вістки про воскреслого Христа: вони її вже прийняли. Сумнів стосувався воскресіння мертвих загалом, і Павло показує, що одне без іншого не тримається (в. 13). Чому саме вони сумнівалися, тлумачі лише припускають.
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
«Коли сьогодні ввечері відкрию зошит, я запишу одне справжнє питання до віри і покладу його в коробку питань».
Імена. 1–2 імені зі списку: «Покажи йому (їй), що Ти живий».
Звичка і експеримент. Галочка і рядок у таблицю. Що змінилося за три ранки?
Суть дня · Віра стоїть на події
Подивись, як прямо Павло ставить себе під удар: «А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша» (в. 14). І ще різкіше: «Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще у гріхах ваших» (в. 17). Християнство не пропонує гарного настрою. Воно стоїть або падає разом із однією подією.
І ця подія не висить у повітрі. Павло передає те, що сам прийняв: «що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи, і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням» (вв. 3–4). Потім він називає тих, кому Воскреслий з’являвся: спершу Петру і Дванадцятьом, потім понад п’ятисотам братів водночас, а наостанок самому Павлові. Про п’ятсот він додає, що більшість із них ще живі (в. 6). Павло не боїться перевірки.
Запиши в зошит · Застосуй 1 хв
Чим відрізняється «я вірю, бо так у родині» від «я вірю, бо Христос справді воскрес»? Одне речення.
Християнська родина не робить віру чужою, але й не робить її твоєю автоматично. Віра стає твоєю, коли ти сам(-а) дивишся на Христа і довіряєш Йому. Сумнів — не гріх, якщо з ним йти до Бога і до людей, а не ховати в шафу. Павло сам проговорює незручне «а якщо ні?», тож і ти можеш поставити своє питання без сорому.
А потім Павло каже головне: «Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних» (в. 20). Первісток — перший плід урожаю, за яким прийде весь урожай. І Живий Христос має право на твій звичайний вівторок.
Основна істина дня. віра стоїть на воскресінні Христа, а не на настрої, і чесне питання Бога не лякає.
Тит. 2 сьогодні
«Очікуючи блаженної надії» (в. 13). Ця надія — не мрія, бо Христос воскрес. Ми чекаємо Живого.
Вірш на пам’ять — Тит. 2:14. Скажи його з пам’яті, а потім перевір себе.
Свідки тижня: Джим Елліот
Через два дні після першого запису, 19 січня 1948 року, Джим читає Друге послання до Тимофія, розділ 2. Там багато про дисципліну учня. Але в щоденнику він радіє іншому: нагадуванню про Ісуса Христа, воскреслого з мертвих (The Journals of Jim Elliot). Дисципліна без живого Христа була б просто вправою сили волі. З Ним вона стає дорогою за Тим, Хто живий.
Скільки йому було 20.
Два питання дня
🔑 У тестСр. Чому Павло каже, що без воскресіння віра «марна» (1 Кор. 15:17)? Що змінюється для твого звичайного тижня, якщо Христос справді воскрес (в. 20)? (2–3 речення)
Для тебеЯке питання до віри ти давно носиш у собі і нікому не ставиш?
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
Четвер · 🫶 Розмова з другомБатько виходить до обохдо 20 хв
Пригадай. Що, за Павлом, руйнується, якщо Христос не воскрес?
Двері. «Я роблю і хороші речі. Я ж не гірший(-а) за інших».
Що тут не так: можна жити правильно і все одно стояти далеко від Батька.
Молитва перед читанням. «Покажи мені дорогу, якою маю йти, бо до Тебе я підношу свою душу!» (Пс. 143:8).
Читання: Луки 15:1–2 і 15:11–32.
Фон. До Ісуса приходили митарі й грішники. «І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть» (15:2). Ісус відповідає їм історіями про загублене, і ця стоїть останньою. Свиней юдеї вважали нечистими, тож пасти їх означало впасти нижче нікуди.
РОСА · Луки 15:11–32
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Роздивися 3 хв
Що робить батько, коли бачить молодшого здалеку (в. 20)? А що, коли старший не хоче зайти (в. 28)? Якими словами старший описує роки поруч із батьком (в. 29)? Чим закінчується історія — і чи закінчується?
«Отче, допоможи побачити Твоє серце».
Осмислюю. Чому важливо, що далеко від батька обидва: один у чужому краю, інший на власному подвір’ї? І до обох батько виходить сам. Як свіжо тут відкривається Бог?
«Так ось Ти Який…»
Співрозмова. До кого я зараз ближче: до того, хто тікає, чи до того, хто рахує свої заслуги? Можна відповісти «не впізнаю себе».
«Отче, чесно кажучи, я…»
Що побачили інші Бок
Цю притчу часто називають «про блудного сина», але вона про батька і двох синів. Старший потрібен Ісусові не менше, бо саме до таких, як він, Ісус говорить у вв. 1–2. І останньої відповіді старшого Лука не дає.
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
«Коли сьогодні ввечері залишуся наодинці, я подякую Батькові за один конкретний раз, коли Він вибіг мені назустріч». Якщо ти ще шукаєш — обери один крок із блоку «Якщо ти ще не приходив(-ла) додому».
Імена. 1–2 імені зі списку: «Вийди йому (їй) назустріч, як батько з притчі».
Звичка і експеримент. Галочка і рядок у таблицю.
Суть дня · Обидва хотіли дарів, а не батька
Молодший син хоче батькових грошей без батька. Старший нікуди не їде, але говорить мовою наймита: «Ось, стільки років я тобі служу» (в. 29). І дорікає, що батько не дав йому навіть козеняти на свято з друзями. Обидва по-різному хочуть дарів, а не Того, хто їх дає.
Фраза «я роблю і хороші речі» — голос старшого сина. Хороші речі — це добре. Погано, коли вони стають рахунком, який ти пред’являєш Богові.
А тепер подивись на батька. «Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його» (в. 20). Він обіймає сина ще брудним, ще до того, як той договорив завчену промову. І той самий батько виходить до старшого: «Його батько вийшов і вмовляв його» (в. 28). І нагадує: «Сину, ти завжди зі мною, і все моє – твоє» (в. 31).
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Ми не знаємо, чи зайшов старший брат. Як думаєш, чому Ісус зупиняє історію саме тут, перед людьми з вв. 1–2?
Відповідь мають дати ті, хто нарікав. Притча кличе додому обох: і тих, хто тікав, і тих, хто весь час був «правильним». Ісус розповів цю історію, а потім Сам пішов на хрест, щоб двері додому стояли відчинені. Додому не приходять із заробленим. Приходять, бо Батько вже біжить назустріч.
І ще одне. Якщо твій земний тато зовсім не схожий на цього батька, це не твоя вина. Батько в притчі показує Бога, а не кожного тата. Про біль у родині можна сказати наставникові або іншому дорослому, якому довіряєш.
Основна істина дня. далеко від Батька можна бути і в бунті, і в правильності, і Він виходить назустріч обом.
Тит. 2 сьогодні
«Для всіх людей з’явилася спасаюча Божа благодать» (в. 11). Для всіх — і для того, хто тікав, і для того, хто рахував заслуги.
Вірш на пам’ять — Тит. 2:14. З пам’яті, уголос.
Якщо ти ще не приходив(-ла) додому
Можливо, ти чесно не знаєш, чи був у твоєму житті такий момент: свій, а не з традиції. Тоді обери одну з чесних можливостей. Жодна з них не «гірша»:
- Прийти додому сьогодні. Слова не чарівні, важливо, щоб вони були твоїми. Наприклад: «Отче, я був(-ла) далеко від Тебе — і коли тікав(-ла), і коли старався(-лася) бути правильним(-ною). Мені немає чим заплатити. Дякую, що Ісус помер за мої гріхи і воскрес. Я довіряю Йому своє життя і хочу йти за Ним не наполовину. Прийми мене додому. Амінь». Якщо ти це зробиш, розкажи наставникові: це варто святкувати (вв. 23–24).
- Сказати Богові своє питання. «Отче, мені ще важко, бо ___. Покажи мені Себе».
- Попросити розмови. Напиши наставникові: «Хочу поговорити про четвер». Цього достатньо.
🫶 Що б ти відповів(-ла)?
Друг каже:
«Бог мене прийняв таким, як є. Тож мені не треба мінятися»
Запиши в зошит · Відповідь другові 3 хв
Перш ніж читати далі, запиши свою відповідь у 2–4 реченнях, як сказав(-ла) би другові чи подрузі, без докору.
Після своєї спроби
Перша половина фрази — чиста правда: батько обіймає сина в лахмітті, до будь-яких змін. Але одразу каже: «Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги» (в. 22). Павло в тексті вівторка каже те саме: Христос віддав Себе, щоб очистити (Тит. 2:14). Він приймає тебе таким, як є, і саме тому не залишить тебе таким. Любов, яка нічого не міняє, насправді байдужість.
Запиши в зошит · Відповідь другові
Тепер запиши своїми словами одне речення, яке ти додав(-ла) би до своєї відповіді.
Свідки тижня: Елізабет Елліот
У січні 1956 року Елізабет дізналася, що Джим і четверо його друзів загинули в Еквадорі, коли намагалися зустрітися з народом ваорані. Пізніше вона чесно написала: її питання «чому?» не зникли, і відповідей на всі вона не отримала. Вона повернулася до роботи, яку вже почала серед народу кічва в Шандії (The Savage My Kinsman). Батько з притчі не вимагає від сина гладенької промови. До Нього можна прийти і з болем, на який ще немає відповіді.
Скільки їй було 29.
Два питання дня
🫶 У тестЧт · Що б ти відповів(-ла)? Друг каже: «Бог мене прийняв таким, як є. Тож мені не треба мінятися». Що б ти відповів(-ла) з Лк. 15:20–22 і Тит. 2:14? (2–4 речення, без докору)
🔒 ОсобистеДо кого з двох синів ти зараз ближче і з чого це видно?
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
П’ятниця · У життіОдного бракуєдо 20 хв + тест
Пригадай. Що зробив батько, коли побачив молодшого сина здалеку, і до кого він вийшов потім?
Двері. «Я готовий(-ва) віддати Богові майже все».
Що тут не так: «майже» — найпоширеніша віра в церквах, і серце в ній так і лишається розділеним.
Молитва перед читанням. Сьогодні — молитва нашого курсу: «Вкажи мені, Господи, дорогу Свою, щоб я ходив у Твоїй правді. Учини моє серце таким, аби воно мало страх перед Твоїм Іменем» (Пс. 86:11; в Огієнка — 85:11).
Читання: Марка 10:17–27 і 1 Царів 18:21.
Фон. Марко ставить цю зустріч на дорогу до Єрусалима: одразу після неї Ісус утретє говорить учням про Свій хрест (10:32–34). «Юнаком» цю людину називає Матвій (Мт. 19:20), а «начальником» — Лука (Лк. 18:18). Ілля ж звертається до народу, який вклонявся і Господеві, і Ваалу.
РОСА · Марка 10:17–27
Роздивляюсь.
Запиши в зошит · Роздивися 3 хв
Як чоловік приходить до Ісуса (в. 17)? Що каже про себе (в. 20)? Як Ісус на нього дивиться перед найважчим словом (в. 21)? Хто, за в. 27, може зробити неможливе?
«Господи, допоможи мені побачити Твій погляд».
Осмислюю. Чому важливо, що Ісус «поглянув на нього з любов’ю» саме перед найважчим словом? Його любов не знижує ціни. Як свіжо Він тут відкривається?
«Ти любиш надто сильно, щоб…»
Співрозмова. Що в моєму серці стоїть поруч із Христом на рівних? «Поки не знаю» — чесна відповідь.
«Господи, тут я хочу і Тебе, і…»
Що побачили інші Френс
Марко не малює цю людину лицеміром: Ісус дивиться на неї з любов’ю. А слова «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!» (в. 25) означають неможливе для людських сил. Розповідь про маленьку міську браму, крізь яку верблюд пролізе, якщо постарається, — пізня спроба пом’якшити слова Ісуса. Тому розв’язка історії — у в. 27.
Амінь ділом.
Запиши в зошит · Застосуй
Рядок декларації і «Мої джерела» — у кінці дня.
Імена. 1–2 імені і подяка за тих, за кого ти молився(-лася) цього тижня.
Звичка і експеримент. Порахуй галочки і рядки таблиці: скільки ранків вийшло? Чий голос найчастіше заходив у думки першим? Експеримент триває до неділі.
Суть дня · Одного бракує
Цей чоловік — мрія будь-якої молодіжної групи. Він не приходить, а підбігає і падає на коліна. Заповіді виконує змалку. І Ісус, «поглянувши на нього з любов’ю», каже: «Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, – і будеш мати скарб на небі» (в. 21). І кличе йти за Ним.
Для цієї людини «одне» — її багатство. Ісус не вимагає від усіх продати телефон чи кинути спорт. Але ця історія ставить кожному питання: що в моєму серці стоїть поруч із Ним на рівних? Це вже наше перенесення, а не прямий зміст вірша, тож відповідь кожен дає Богові сам. Чоловік «відійшов пригнічений, бо мав велике багатство» (в. 22). Він не став ворогом Ісуса. Він просто пішов — без Того, Кого шукав.
За дев’ять століть до цього Ілля спитав увесь народ: «Як довго ви будете кульгати на двох костурах…» (1 Цар. 18:21). В Огієнка образ інший: «Чи довго ви будете скакати на двох галузках?» — як птах, що ніяк не вибере гілку. А «народ не відповів йому жодного слова». Мовчання теж буває відповіддю.
Запиши в зошит · Пороздумуй 1 хв
Учні жахаються: хто ж тоді може спастися? Чому відповідь Ісуса в в. 27 важливіша за наказ у в. 21?
«Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе» (в. 27). Ось і відповідь на питання тижня. Петро просив Ісуса відійти, а пішов за Ним, бо Ісус не відійшов і сказав «не бійся». Сили для нового життя Петро не знайшов у собі: її дав Той, Хто кличе. Так само і з нами: благодать приходить першою і виховує (Тит. 2:11–12), живий Христос кличе (1 Кор. 15:20), Батько вибігає назустріч (Лк. 15:20). А цілого серця ми не вичавлюємо з себе. Давид у вірші курсу не каже «відтепер я буду сильним». Він просить: «Учини моє серце таким…» (Пс. 86:11). І просить посеред біди: цей псалом — молитва людини, якій важко (Пс. 86:1, 7).
Основна істина дня. Ісус дивиться з любов’ю і не знижує ціни; цілісне серце — дар, про який просять, а не подвиг, який вичавлюють.
Тит. 2 сьогодні
«Який віддав Себе за нас» (в. 14). Христос віддав не частину, а Себе цілого. Тому Він і кличе за Собою не наполовину.
Свідки тижня · Головна історія: Джим і Елізабет
Цього тижня Джим і Елізабет з’являлися не на висоті подвигу, а в звичайні дні. Так воно й було.
Джим. Найвідоміше його речення записане 28 жовтня 1949 року: «Не дурень той, хто віддає те, чого не може зберегти, щоб здобути те, чого не може втратити» (He is no fool who gives what he cannot keep to gain that which he cannot lose). Його часто цитують як гасло героя. Але подивись на сторінку щоденника: це звичайний запис серед роздумів над Писанням, і одразу після цього речення Джим виписує слова Ісуса про вічні оселі (Лк. 16:9). 📷 Сторінка щоденника за 28 жовтня 1949 року (Архів коледжу Вітон). І головне: першим віддав Себе не Джим, а Христос (Тит. 2:14). Джим лише відповідав Тому, Хто вже віддав Себе за нього.
І відповідав буденно. Початок 1950 року: Джим викладає в сьомому й восьмому класах і чесно пише, що не знає, куди йти далі (запис 18 лютого 1950 року). Улітку, 4 липня, він із друзями говорить про служіння в еквадорській Шандії. Вони вирішують молитися і не підганяти одне одного до готового рішення (The Journals of Jim Elliot). Рішення не наполовину тут виглядає дуже просто: робити добре там, де ти є, і чекати Бога разом з іншими.
Елізабет. Коли Елізабет вивчала мову ваорані, вона залежала від двох жінок, Дайюми і Рейчел Сейнт. Записи слів і питання ходили між ними туди й назад, і важливе Елізабет зрозуміла саме завдяки їхній праці (The Savage My Kinsman). Це не подвиг одинака, а спільна тиха праця. Саме так виглядає «особливий народ, ревний до добрих діл» (Тит. 2:14).
Обоє не знали всього наперед. Обоє робили наступний вірний крок поруч з іншими людьми. Мучеництво не є мірилом посвяти: Бог кличе більшість учнів жити вірно в звичайних місцях, у класі й удома. Героєм цієї історії лишається Той, Хто віддав Себе за них.
Скільки їм було Джимові — 22 і в жовтні 1949-го, і в 1950 році. Елізабет — 30–31, коли вчила мову ваорані.
Суть тижня коротко
Ключовий уривок — Тит. 2:11–14. Благодать з’явилася першою, виховує зараз, а Христос віддав Себе, щоб мати нас Своїми. Інші дні відчиняли вікна на цю правду:
- Знати про Ісуса і побачити Ісуса — різні речі. Він не відходить від грішника (Лк. 5).
- Благодать не лише прощає, а й виховує (Тит. 2).
- Віра стоїть на воскресінні Христа, а не на настрої (1 Кор. 15).
- Батько виходить до обох синів (Лк. 15), а цілого серця ми просимо в Нього (Мк. 10; Пс. 86:11).
Слово вирішує
- Звичка каже: я й так знаю Ісуса. Слово каже: Петро теж знав, поки не побачив Його Господом (Лк. 5:8).
- Серце каже: мене простили, тож можна нічого не міняти. Слово каже: Христос віддав Себе, «щоб… очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл» (Тит. 2:14).
- Сумнів каже: я вірю лише тому, що так у родині. Слово каже: «Та тепер Христос встав з мертвих» (1 Кор. 15:20).
- Гордість каже: я ж не гірший(-а) за інших. Слово каже: батько вийшов і до того, хто стояв за дверима правильним (Лк. 15:28).
Вірш на пам’ять. «Який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, очистити Собі особливий народ, ревний до добрих діл» (Тит. 2:14). Розкажеш його на зустрічі, і наставник теж.
Рядок декларації №1. Закінчи речення своїми словами і запиши на останній сторінці зошита: «Я іду за Христом не тому, що мушу, а тому, що Він…» Якщо ти ще шукаєш, можна так: «Я хочу зрозуміти, Хто такий Ісус, бо…»
Мої джерела. «Чим переповнене серце, те промовляють уста» (Лк. 6:45). Бог каже про Себе, що Він — джерело живої води, а люди викопують собі розбиті водозбори (Єр. 2:13). Запиши один рядок: чим цього тижня Бог годував твоє серце і з якого «розбитого водозбору» тобі звично пити.
Далі. Наступного тижня — «Що я люблю насправді». Ти побачиш Бога, Який насичує серце, і подивишся на бажання, що стоять за нашими вчинками. І новий експеримент: сім днів без лайків.
Два питання дня
🔑 У тестПт. Чому Ісус, дивлячись на чоловіка «з любов’ю», не знижує ціни (Мк. 10:21)? І що означає Його відповідь у в. 27 для того, хто хоче йти за Ним не наполовину? (2–3 речення)
🔒 ОсобистеЩо в мене те одне, за що я тримаюся поруч із Христом? Цього в тест не пишемо.
Тест тижня
Відповідай своїми словами і без підглядання: перенеси сюди те, що вже написав(-ла) в зошиті біля 🔑. Після відправлення пояснень немає. Короткі відповіді будуть на початку наступного тижня, а з незрозумілим допоможе наставник на зустрічі.
Пройти тест тижня тут
Форма не відкривається? Відкрий її в новому вікні.
У формі такі поля:
- Тиждень, ім’я та прізвище, твій наставник.
- 🔑 Понеділок · Вхід.
- 🔑 Вівторок · Глибокий день.
- 🔑 Середа · Світло з інших місць.
- 🫶🔑 Четвер · Що б ти відповів(-ла) другові?
- 🔑 П’ятниця · У житті.
- 🔙 Пригадай і застосуй: одне-два речення без підглядання. Цього тижня — Тит. 2:14 з пам’яті і де це слово вже щось змінило.
- 🔁 Звичка курсу і 🧪 експеримент — як цього тижня?
- 👣 Що вийшло з твого кроку і звички? Що зробив Бог?
- Що лишилося незрозумілим? 🙏 За що за тебе помолитися?
- Розмова з наставником: ☐ «Хочу поговорити».
«Для тебе» і 🔒 «Особисте» лишаються в зошиті. На зустріч візьми таблицю експерименту і, якщо хочеш, питання з коробки.
Вихідні · зустріч і твій вибір
Нового уроку немає. Побудь з людьми, відпочинь, сходи до церкви. Обери одну справу поза зошитом:
- А. Прогулянка або похід без телефонів на 2–3 години: з батьком чи мамою або в групі. Ісус якось вивів людину за село, і там вона почала бачити (Мк. 8:23).
- Б. Сніданок разом з батьком чи мамою або з друзями з групи: кожен розповідає, як минули його ранки цього тижня.
Зустріч із наставником — 30–40 хвилин, можна просто під час прогулянки.
Вечір. Дякую → визнаю → приймаю прощення → завтра.
Якщо дуже важко чи ти в небезпеці — не чекай зустрічі, одразу скажи своєму наставникові, батькам чи пасторові.